Укладач збірки, координатор мережі освітніх практик PRAKSYS Ігор Цигвінцев повідомив, що своїми практиками вирішили поділитися 50 учителів зі списку премії Global Teacher Prize. Вони розповіли про конкретні ситуації у своїх класах і педагогічні рішення, які знаходили для них. Кожна практика описана за єдиною схемою: ситуація, слово автора, потрібні ресурси, покрокові поради, застереження і зміни, які вчитель помітив у класі.

Директор Інституту прикладної педагогіки доктор педагогічних наук, професор Василь Шуляр зазначив, що збірка адресована передусім нинішнім і майбутнім освітянам.

“Ми створили збірку, у яку увійшло 40 унікальних практик. Саме вони дають ті рішення, якими може скористатися вчитель”, - сказав він.

За словами Шуляра, для укладачів було важливо, щоб у кожній практиці був чіткий алгоритм, зрозумілий для будь-якого педагога, який вирішить нею скористатися: що відбувалось у класі, що конкретно зробив вчитель у тій чи іншій ситуації. При цьому дуже важливо розуміти, чи результативну тактику вчитель обрав “і головне - чи були мінімізовані ті ризики, які з'явилися”, зазначив професор.

“Ця збірка не набір жорстких інструкцій, які має виконувати кожен вчитель, і ми не претендуємо на те, що це видання має замінити підручник. Але сьогодні нам важливо дати можливість вчителям, вчительству в цілому скористатися цими інструментами, щоб віднайти ключі чи алгоритми в тій чи іншій ситуації”, - наголосив він.

Головна редакторка видавництва “Генеза” Наталія Сергєєва додала, що ця книга "для вчителів і про вчителів”.

Збірка вийшла накладом у 300 примірників, їх отримають автори та бібліотеки, а також педагогічні навчальні заклади.

З повною електронною версією збірки можна безкоштовно ознайомитися на сайті Інституту прикладної педагогіки.

Ініціатори проєкту планують щороку доповнювати видання новими практиками.

Також відбулася презентація PRAKSYS - мережі освітніх практик для вчителів шкіл.

“Ми всі знаємо про творчих вчителів, які знаходять абсолютно неймовірні рішення у своїх класах. Але, на жаль, багато практик і через скромність вчителя, і через багато інших причин залишаються там, де народилися. Але хотілося б, щоб найкращі практики, які дають результати, не залишалися там, де народилися. Хотілося б, щоб вони йшли далі і могли втілитися у інших вчителів, щоб вони могли покращитися, адаптуватися і стати доступними будь-кому”, - сказав координатор PRAKSYS Ігор Цигвінцев.

Він поінформував про те, як функціонує онлайн-мережа, яка доступна за лінком praksys.net.ua і наразі працює у пілотній версії.

За його словами, є кілька рівнів користувачів цієї мережі - серед них є гості і зареєстровані учасники.

“Найпростіший - це гість. Ви можете абсолютно спокійно зайти на цей сайт і побачити усі практики, які на сьогодні є в цій системі. Але щоб зберегти собі практику, вам потрібно зареєструватися. Реєстрація відбувається за інвайтами, тобто за запрошеннями”, - поінформував Цигвінцев.

Координатор PRAKSYS пояснив, що людині потрібно отримали запрошення від учасника цієї мережі, а якщо у неї немає знайомих учасників, то вона може звернутися до редакторів, адміністраторів цієї мережі і вони нададуть їй це запрошення.

“І якщо ви зареєстровані, то ви можете зберігати практику, спілкуватися з авторами практик. Та для того, щоб створити нову практику, опублікувати її, вам все ж потрібна верифікація як вчителя”, - повідомив він.

Наразі у PRAKSYS учасник цієї мережі може подати свою практику у текстовому форматі. Вчитель спочатку обирає предмет, класи, для яких цей предмет є актуальним, описує, скільки часу на це потрібно, і відповідає на сім запитань.

“Насамперед є питання - яку проблему помітили. Далі ми конкретно описуємо, для кого це підходить. Далі описуємо, що саме робилося. Особливою нашою гордістю є те, що в практиці є один з пунктів, (який стосується того - ред.), що не спрацювало і які є застереження. Для вчителя дуже важливо розуміти, які обмеження є в тієї чи іншої практики”, - заявив Цигвінцев.

Окрім цього, вчитель має розповісти про ядро практики - про те, що в ній неможливо змінювати і в чому полягає її особливість тощо.

“Дуже важлива особливість - це те, що кожна практика має авторство. Якщо вчитель створив практику, то ми обов'язково вказуємо, що ця практика створена конкретним вчителем”, - зазначив координатор PRAKSYS.

Він пояснив, що інший вчитель може ту чи іншу практику адаптувати по-своєму, але це буде зазначено як “адаптація практики”.

“Далі ви вже заповнюєте згоди і надсилаєте подання. Воно потрапляє до редакторів, які потім зроблять з нього практику. Редактори це перетворюють на певну картку, описують проблеми, описують різні параметри, які дозволять далі людям знайти цю проблему за пошуком тощо”, - розказав Цигвінцев.

За його словами, потім автор практики отримує проєкт картки і може виправити помилки, якщо їх десь допустили редактори. Надалі ця картка стає доступною для будь-якої людини.

Якщо вчитель зареєстрований у цій системі, то він може зберегти цю практику у свою колекцію і подати свою практику.

“Окрім того, при збереженні в свою колекцію вчителю буде запропоновано спробувати цю практику. Якщо він її спробує, то він зможе зв'язатися з автором практики і поставити йому питання”, - зазначив координатор.

Цигвінцев уточнив, що до цієї картки буде прив'язана інформація про те, що ця практика вже була підтверджена і її дійсно хтось пробував.

“Таким чином хтось наступний зможе вдосконалити її або ж автор зможе також її вдосконалити і додати певні елементи до своєї практики”, - заявив координатор PRAKSYS. Він повідомив, що наразі у цій мережі є 131 практика і що вони поповнюються щодня.

“Це лише перша версія. Зовсім скоро буде наступна версія, яка буде мати ще більше функцій. Що є із цікавого - це карта поширення практик. Зараз ви зможете знайти по областях або по авторах ті чи інші практики, наприклад, (практики вчителів - ред.) з Харківської області”, - поінформував Цигвінцев.

Він сказав, що в наступних ітераціях карти, що є на сайті цієї мережі, можна буде подивитися на українські школи, у яких провадяться ті чи інші практики.

“Ви зможете знаходити людей, які шукають рішення тих чи інших проблем. І якщо школа або учитель працює над якоюсь методичною проблемою, то вони зможуть знайти однодумців, які працюють над цією ж проблемою. І ви зможете разом з ними працювати, створювати абсолютно нові рішення”, - пояснив координатор.

Серед іншого, у наступній версії цієї мережі можливо буде зробити подання голосом - людина зможе просто наговорити текст і\або поспілкуватися з редактором, і він допоможе сформулювати ту чи іншу картку.

Цигвінцев зазначив, що для них було важливо, щоб ця мережа не була методичним репозитарієм.

“Цінність саме в поширенні досвіду, у тому, що інші зможуть адаптувати, пробувати, давати зворотній зв'язок, бачити практики. Це мережа вчительських, освітянських практик. І нам би хотілося, щоб вона залишалося професійною мережею”, - сказав координатор PRAKSYS і додав, що ця мережа для безкоштовного поширення практики.

Як повідомляв Укрінформ, МОН затвердило програму підвищення кваліфікації для вчителів українознавчого компоненту за кордоном.