Як передає Укрінформ, на сайті Міноборони йдеться, що військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність у випадках, визначених законом, а справи про такі правопорушення розглядає суд.

Так, за окремі адміністративні правопорушення військовослужбовці відповідають на загальних підставах нарівні з іншими громадянами. Це зокрема порушення у сфері безпеки дорожнього руху, правопорушення, пов’язані з корупцією та домашнім насильством, порушення митних правил, правил полювання й рибальства, санітарних норм.

Окремо законом передбачена відповідальність за військові адміністративні правопорушення. Їх вичерпний перелік містить глава 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) - статті 172-10 - 172-20.

Серед них:

• відмова від виконання законних вимог командира;
• самовільне залишення військової частини або місця служби;
• недбале ставлення військової службової особи до військової служби;
• порушення правил поводження зі зброєю;
• розпивання алкоголю або вживання наркотичних засобів на території військових частин чи військових об’єктів, поява на території частини або виконання обов’язків військової служби у стані сп’яніння.

Адміністративна відповідальність за такі діяння настає, якщо вони не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Залежно від конкретної статті та обставин справи передбачені штраф або арешт з утриманням на гауптвахті.

Такий арешт застосовує лише суд у виняткових випадках, а до військовослужбовиць його не застосовують.

Розміри штрафів визначають у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.

Справи про військові адміністративні правопорушення розглядає суд.

Процедура така:

• командир частини або уповноважена посадова особа Військової служби правопорядку складає протокол протягом 24 годин з моменту виявлення порушення;
• військовослужбовець отримує копію протоколу під розписку. Він може дати письмові пояснення й внести зауваження до протоколу;
• протокол із матеріалами справи надходить до районного, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення правопорушення;
• суд досліджує докази, встановлює вину й ухвалює постанову. Якщо вину не доведено, провадження закривають;
• копію постанови вручають або надсилають особі протягом трьох днів;
• постанову можна оскаржити протягом 10 днів із дня її винесення.

Так військовослужбовець має змогу викласти свою позицію й оскаржити рішення.

У Міноборони зауважили, що якщо діяння має ознаки злочину, застосовують не КУпАП, а Кримінальний кодекс України. Кваліфікацію визначають за складом правопорушення та обставинами справи: характером діяння, тривалістю, умовами, наслідками й метою.

Наприклад, самовільне залишення частини може бути адміністративним правопорушенням, але за певних умов і тривалості воно підпадає під кримінальну відповідальність.

Тому важливо знати, які саме обставини визначають вид відповідальності. Докладніше про види правопорушень і санкції можна прочитати у розділі «Пояснюємо».

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони наголошує на необхідності дотримання правил ведення персонального військового обліку на підприємствах. За порушення законодавства в особливий період посадовим особам загрожують штрафи від 34 000 до 59 500 гривень.

Фото Укрінформу можна купити тут