Як передає Укрінформ, про це повідомила НСЖУ.

Ідеться про 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів, 28 випадків пошкодження або руйнування редакцій та об’єктів медіаінфраструктури (дві редакції повністю знищені), 14 випадків, коли журналісти потрапляли під російські атаки під час виконання професійних обов’язків, три випадки поранення цивільних журналістів.

Помісячна динаміка демонструє зростання інтенсивності атак: січень – два випадки, лютий – десять випадків, березень – 18, квітень – вісім, травень – 22, червень – 17.

Найвищий показник припав на травень, насамперед через масований ракетно-дроновий удар російських військ по Києву в ніч на 24 травня. Тоді пошкоджень зазнали редакції українських та міжнародних медіа, зокрема УНІАН, «Ґрати», «Реальна газета», студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації НСЖУ.

Головним висновком безпекового моніторингу, який провела спілка, є те, що масове застосування ударних безпілотників докорінно змінило характер журналістської безпеки в Україні.

Дрони з оптоволоконним керуванням, FPV та інші сучасні моделі суттєво розширили зону ризику. Якщо раніше найбільшу небезпеку становили артилерійські та ракетні удари ворога поблизу лінії фронту, то на сьогодні журналісти дедалі частіше опиняються під загрозою за десятки кілометрів від передової.

«Особливу тривогу викликає поява оптоволоконних FPV-дронів, які практично не виявляються наявними детекторами. Водночас традиційне міжнародне маркування PRESS, яке відповідно до міжнародного гуманітарного права має забезпечувати додатковий рівень захисту цивільних журналістів, дедалі частіше перестає виконувати свою функцію», – зауважують у НСЖУ.

Протягом першого півріччя спілка задокументувала щонайменше чотири випадки, коли журналісти в маркованому спорядженні ставали мішенню російських операторів дронів.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що «кожна пошкоджена редакція, кожен поранений журналіст, кожен незаконно ув’язнений медійник – це окремий доказ системної війни Росії проти свободи слова».

Окремо спілка документує людські втрати української медіаспільноти. Зафіксовано, зокрема, що в першому півріччі цього року загинули десятеро журналістів і працівників медіа, які захищали Україну у складі Сил оборони. Це Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євген Соловей, Вікторія Боброва, Максим Осередчук й Олександр Вернігоров.

Підтверджена також інформація про загибель під час військової служби у 2023-2024 роках ще двох представників медіаспільноти – Ігоря Малахова й Олександра Клименка.

Серед цивільних журналістів у першому півріччі загиблих не зафіксовано, але були поранені: Ігор Левенок («Інтер»), Оксана Рудик («Суспільне Івано-Франківськ») й Ольга Каліновська («5 канал»).

Від початку повномасштабного вторгнення РФ, згідно з даними спілки, через російську агресію загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти. Зокрема, 21 медійник загинув під час виконання професійних обов’язків, десятеро – унаслідок російських атак на цивільні об'єкти, решта – захищаючи Україну у складі Сил оборони.

Щонайменше 28 українських журналістів Росія на сьогодні незаконно утримує в місцях несвободи.

«Упродовж першого півріччя 2026 року не було звільнено жодного з них. Росія продовжує систематично використовувати українських журналістів як цивільних заручників, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право. Серед ув’язнених – четверо жінок-журналісток, а окремим тривожним прикладом стало засудження наприкінці квітня адміністратора чату «Мелітополь – це Україна» Олександра Малишева до 26 років колонії суворого режиму», – інформують у НСЖУ.

Національна спілка журналістів продовжує передавати результати безпекового моніторингу міжнародним партнерам.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув фіксер американського телеканалу ABC News Максим Осередчук.

Фото: НСЖУ/ФБ