Кількість атак РФ по медичних закладах України торік зросла майже на 50%
Про це йдеться в дослідженні організації Physicians for Human Rights та її партнерів, передає Укрінформ.
У дослідженні йдеться, що у період з 2024 по 2025 рік кількість задокументованих інцидентів зросла з 445 до 663 - майже на 50%.
У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, атаки на об’єкти охорони здоров’я стали одним із найпомітніших символів російської кампанії проти українського цивільного населення. Тільки за перший місяць система охорони здоров’я України щодня зазнавала пошкоджень; протягом перших двох тижнів щодня атакували чотири-п’ять лікарень і клінік.
«З самого початку російського вторгнення у 2014 році - із постійною регулярністю після повномасштабного вторгнення в 2022 році - напади на об’єкти охорони здоров’я були невіддільною частиною російської війни. Ці напади не випадкові і є частиною ширшої кампанії проти цивільної інфраструктури, необхідної для виживання», - зазначила координаторка програми PHR в Україні Уляна Полтавець.
Задокументовані інциденти включають:
- 1 389 нападів, які пошкодили або знищили лікарні та клініки;
- 235 нападів на карети швидкої допомоги;
- 359 загиблих і 379 поранених медичних працівників;
- 127 нападів, які вплинули на медичне обслуговування дітей;
- 94 напади, які вплинули на медичне обслуговування матерів.
На початку вторгнення більшість ударів завдавалися наземними видами зброї, такими як артилерія та ракетні системи.Однак швидке поширення використання дронів змінило характер атак. За останні місяці різко зросло використання розвідувальних та ударних безпілотників, що ускладнює медичну евакуацію, екстрене реагування та надання медичної допомоги, часто через повторні або «подвійні» удари по рятувальниках.
«Наші дані показують, що ударні дрони зараз становлять серйозну загрозу безпеці медичної допомоги, зрісши на понад 1000% з 2023 року: з 25 таких атак у 2023 році, до 87 у 2024 році і до понад 300 у 2025 році», - розповіла Крістіна Вілле, директорка Insecurity Insight.
У звіті наголосили, що наслідки для здоров'я цивільного населення є серйозними, оскільки війна спричинила загальнонаціональну кризу в галузі психічного здоров'я, погіршила існуючі хвороби та створила нові ризики як для інфекційних, так і для неінфекційних захворювань.
У прифронтових районах спостерігається обмежений доступ до медичної допомоги через пошкодження інфраструктури, високу вартість ліків та нестачу транспорту. Атаки на пологові будинки по всій країні змусили жінок народжувати в дедалі небезпечніших умовах, що сприяло зростанню материнської смертності на 37% у 2024 році. Зараз смертність перевищує народжуваність майже в 2,8 раза, що ставить Україну серед країн із найвищим рівнем смертності у світі.
«Знищення інфраструктури охорони здоров'я України стало частиною військової стратегії Росії, проте тактика змінювалася з роками. Від цілеспрямованих і нерозбірливих атак на лікарні та клініки, і на критичну інфраструктуру, яка їх підтримує, до використання охорони здоров'я як зброї на окупованих територіях, ця російська кампанія призводила до масової втрати життів, якої можна було б уникнути», - констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні через російське вторгнення найнижчий за всю історію коефіцієнт народжуваності - близько 0,8- 0,9 дитини на одну жінку.
Фото: прокуратура України
