Реформа Нової української школи: до пілотного проєкту долучилися вже 30 ліцеїв
Про це на брифінгу заявив керівник Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти та науки Ігор Хворостяний, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Зазвичай у пілот реформи Нової української школи заклади освіти заходили за рік до старту загальнонаціонального впровадження. З масштабністю і важливістю реформи старшої профільної, як частини реформи Нової української школи, виникло рішення зайти в пілот дещо раніше. З 1 вересня 2025 року у нас є 30 ліцеїв із 19 регіонів, які розпочали пілотування окремих елементів реформи. Це дасть подальший матеріал і подальші вдосконалення в 2026 році та загальнонаціональному впровадженні реформи", - зазначив Хворостяний.
За його словами, ці заклади, окрім оновленого змісту навчальних програм, отримали також по ₴10 мільйонів на один ліцей для розвитку матеріально-технічної бази. Перші проміжні висновки роботи дають можливість з 1 вересня 2026 року розширити пілот до 150 ліцеїв, і вже станом на сьогодні з цих 150 відібрали вже 104 ліцеї.
Як додав Хворостяний, уже є затверджені грифом МОН модельні програми, зокрема 36 основних, які становлять ядро обов’язкових освітніх компонентів для академічних ліцеїв. Також затверджена типова освітня програма, що слугує рамкою для впровадження реформи безпосередньо у закладах освіти. Крім того, модернізовано 136 просторів для майбутніх ліцеїв на суму майже ₴1 мільярд.
Також, за словами заступниці міністра освіти та науки Надії Кузьмичової, у 2025 році була запроваджена STEM-субвенція у розмірі ₴499,4 мільйона на створення академічних ліцеїв, по ₴22,7 мільйона на кожну область. Було проведено добір проєктів від громад: загалом відібрані 109 проєктів, з них реалізовані або на останніх етапах перебувають 68. Кузьмичова наголосила, що підготовка ліцеїв відбувається не у межах пілотного проєкту, проте завчасно до впровадження старшої профільної школи.
"Держава пріоритезує гроші саме на лабораторії, тому що саме там твориться експериментальна практична робота, особливо по напрямках і предметах природничої галузі, технологічної STEM-освіти. І саме там дитина може не просто споглядати, а пробувати, робити помилки, розуміти, як це працює насправді, формувати свій досвід і ті важливі компетентності, з якими вона виходить із старшої профільної школи і вже визначає, як їй рухатись далі. Такі простори з'являються в 109 наших закладах освіти. Все це різні заклади, і це означає, що це 109 різних громад", - підкреслила Кузьмичова.
Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, понад 85% школярів навчаються в очному та змішаному форматах.
