У Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму ЗСУ вшановують пам’ять мільйонів загиблих

У Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму ЗСУ вшановують пам’ять мільйонів загиблих

Укрінформ
Збройні Сили України у День чорної стрічки – Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму – вшановують пам’ять мільйонів загиблих.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці.

«Збройні Сили України вшановують пам’ять мільйонів тих, хто став жертвою тоталітарних режимів і пам’ятають та захищають цінності Європейського Союзу, на яких будується наше суспільство: людську гідність, свободу та основні права від російського агресора-окупанта», - зазначили в Генштабі.

23 серпня 1939 року відбулася подія, що стала спусковим механізмом Другої світової війни. У вересні 2008 року Європейський парламент своєю Декларацією визначив 23 серпня – день підписання пакту між Адольфом Гітлером та Йосифом Сталіним – Європейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

«На жаль, через вісім десятиліть світ побачив новий кривавий режим – путінізм, який обмежив свободи людей, порушив їхні права й зробив мільйони людей жертвами своєї ідеології. Сьогодні європейці та українці відчули на собі нові страхіття війни – бомбардування міст, окупацію, анексію територій, загибель мирного населення. грабунки, ґвалтування, вбивства, страти. Росія - держава-терорист та спонсор тероризму й країна-вбивця – вміє тільки руйнувати та вбивати», - підкреслили в Генштабі.

Там зауважили, що нацизм Гітлера – вже засуджений світом на Нюрнберзькому процесі.

«Комунізм Сталіна і рашизм Путіна – чекають суду не тільки історії, а й людства. Справедливе покарання обов’язково наступить», - наголосили в Генштабі.

Німецько-радянській війні передувала також змова СРСР і Німеччини щодо розподілу Східної Європи та Балкан. Протягом 1939 — першої половини 1941 років обидві держави ліквідували Польщу, країни Балтії, а також балканські держави. СРСР та Німеччина отримали спільні кордони, а також привід для наступу на сусіда для «звільнення» завойованих ним територій.

Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt) — розрахована на 10 років міждержавна угода, датована 23 серпня 1939 року, підписана у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В’ячеславом Молотовим у присутності члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга.

Читайте також: У МЗС України нагадали, що Друга світова почалася зі змови Гітлера і Сталіна

Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.

«Підписання угоди 23 серпня 1939 року було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін — керівництва Третього Рейху та Радянського Союзу. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу. СРСР не був партнером Заходу для протидії нацизму. У той час він сам був тоталітарною державою з карально-репресивною машиною. Його дії не збігалися з цілями західної демократії», - зауважили у Генштабі.

Читайте також: МЗС України: Росія продовжує сталінські репресії проти кримських татар

Залежність обох сторін, що воювали, від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний та кривавий характер бойових дій на території України. Через це українці з усіх народів, які були кинуті в горнило світової бійні, потерпіли чи не найбільше, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Протистояння між Німеччиною й СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, на 35 з яких випадають активні бойові дії. На українських землях проведено 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, під час яких знищено понад 60 % сил вермахту.

За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 млн людей, з них цивільного населення — близько 5 млн, 2,2 млн вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 млн втратило притулок. На цілковиті руїни перетворено понад 700 міст і майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України: Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини сталінського режиму: розстріли політичних в’язнів на Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени того ж року, підрив Дніпрогесу, потім — депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їхніх етнічних земель.

Читайте також: Між Гітлером і Сталіним: Яку ціну заплатила Україна у Другій світовій війні

«У Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму ми вшановуємо пам’ять усіх тих, чиє життя скалічили й зруйнували ті два тоталітарні та авторитарні режими та продовжує робити те саме путінский рашизм. Біль і несправедливість ніколи не кануть у забуття. Ми пам'ятаємо! Ми боремося за свободу України та Європи!», - наголосили в Генштабі.

Як повідомлялось, Європейський Парламент проголосив 23 серпня, на згадку про Пакт Молотова-Ріббентропа, Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

Фото в публікації: Генштаб ЗСУ / Фейсбук

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-