Міжнародна школа комунікацій «Як збирати історії про війну» проходить у Києві й Любліні
Захід проводять Київський національний університет ім.Тараса Шевченка та Університет ім.Марії Кюрі-Склодовської в Любліні з ініціативи Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Одним із партнерів заходу є Укрінформ.
Як зазначив на відкритті Школи комунікацій ректор КНУ мені Тараса Шевченка професор Володимир Бугров, усна історія - це особливий жанр, на базі якої можна організувати багато процесів. "Ці розповіді можуть - і мають - лягти в основу покарання зла. Бо непокаране зло завжди повертається. Друге - увесь цей масив свідчень має стати основою для психологічної обробки. Бо без минулого немає майбутнього. Тут і тепер - місток у завтра”, - наголосив Бугров.
Директор з комунікацій System Capital Management, член наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко зазначила, що документування подій російсько-української війни, збереження пам’яті має стати одним з пріоритетів суспільства.
“На наших очах твориться історія. І усі ми є джерелами правди - поточної та майбутньої. Усвідомлення того, що ця історична правда формується у прямому ефірі, свідченнями десятків тисяч людей, є надпотужним. Задля збільшення ефективності документування та збереження національної пам’яті Музей «Голоси Мирних» ініціює об’єднання зусиль з українськими та зарубіжними освітніми інституціями, щоби нинішні й майбутні покоління знали і берегли правду про пережите Україною", - нанолосила вона.
За словами Ємченко, фонд ці свідчення документує з 2014 року. "Спочатку просто записували. Систематизували, створили архів у 2020 році. Це понад 80 тисяч свідчень. Це - другий за обсягом архів свідчень цивільних у світі. Для нас дуже важливо, щоб цей архів був відкритим для науковців, істориків, журналістів”, - сказала вона.
Серед доповідачів Школи комунікацій - заступниця директора Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Марина Сингаївська. Вона презентувала слухачам проєкт агентства з усної історії та фіксації подій російсько-української війни “Збірка “Рік великої війни очима Укрінформу”.
“Наші журналісти та журналістки з перших хвилин війни перебували у найгарячіших місцях і поділилися своїми вражаючими історіями... Ідея видати збірку народилася з історій наших колежанок - Наталії, яка зустріла війну у Маріуполі і пережила усі жахи - від бомбардувань, голоду до фільтраційних таборів. Ще одна історія - Світлани, яка опинилася в окупації у Макарові з 90-річною мамою. І вона передавала нам інформацію про розташування росіян, їхню зброю тощо. Ми задокументували ці історії, зняли на відео. Їх дуже важко дивитися і слухати, але мусимо це робити - фіксувати та документувати все, що відбувається у цій війні. Ми видали дві частини збірки “Рік великої війни Укрінформу” по 16 текстів авторів та авторок агентства”, - сказала Сингаївська.
Збірка “Рік великої війни Укрінформу” розміщена на сайті Укрінформу: частина 1 і частина 2.
Збірка “Рік великої війни Укрінформу”
Вона підкреслила, що основне завдання для ЗМІ сьогодні - доносити та фіксувати правду про війну на різних рівнях.
“Під час війни в Укрінформі запрацював Медіацентр Україна-Укрінформ. Це був єдиний майданчик у перші місяці повномасштабного вторгнення, де спікерів можна було послухати “вживу”. Запрацював Центр стратегічних комунікацій, який проводить величезну роботу зі спростування російських фейків. Фіксація цієї війни надважлива. Це треба усім нам усвідомити. Наші новини - це теж історія для майбутнього. Минуть роки, і на їх базі писатимуть книжки”, - зазначила Сингаївська.
Перша Школа комунікацій триватиме у Києві та Любліні з 12 по 14 вересня.
Спеціальними гостями заходу стануть професор кафедри української історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій з доповіддю «Як писати та як подавати російсько-українську війну суспільству: погляд історика» та британський журналіст, телепродюсер та письменник, спеціаліст із медіа та пропаганди в сучасній Росії; професор Інституту глобальних питань Лондонської школи економіки Пітер Померанцев з доповіддю «Медіа у час війни: фіксація, маніпулювання, стимулювання».
Фото: Геннадій Мінченко
