Справа Шеремета: суд вивчив письмові докази захисту Кузьменко і відклав засідання
Про це оголосила головуюча суддя Оксана Голуб, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Відкладається судовий розгляд на вівторок на 11:00”, - уточнила вона.
Під час засідання у понеділок суд дослідив письмові матеріали від сторони захисту обвинуваченої Юлії Кузьменко.
Зокрема, суд дослідив клопотання захисту до слідчих щодо допиту як свідка громадянки Тетяни Самойлової, і відповідь на нього, у якій зазначалося, що це клопотання було задоволено.
Зокрема, за інформацією захисту обвинуваченої, ця жінка була присутня на зустрічі іншого обвинуваченого у справі — Андрія Антоненка, і цивільного чоловіка Кузьменко, Петра Кияна, за день до підриву авто Шеремета, і що вона заявила, що на цій зустрічі не було обговорень щодо підготовки вбивства Шеремета, що розмова тоді велася на побутові теми.
На засідання адвокат Кузьменко Тарас Безпалий уточнив, що жодного допиту Самойлової під час досудового розслідування цієї справи не відбулося, і що Кияна також не допитували щодо обставин цієї зустрічі з Антоненком.
Також суд дослідив клопотання захисту Кузьменко до слідчих щодо проведення допиту у якості свідка британського експерта Айвана Бірча, щодо експертизи ходи - Безпалий сказав, що це клопотання задоволено не було.
Сторони процесу також дослідили клопотання про проведення одночасного допиту Кияна і Кузьменко, а також клопотання щодо проведення одночасного допиту ексчоловіка обвинуваченої Дмитра Кузьменка і самої Юлії Кузьменко.
Під час виступу Безпалий зазначив, що на ці його два клопотання слідчий поліції Василь Бирко поінформував, що у правоохоронців є право проводити або не проводити одночасні допити.
Зі свого боку прокурор зазначив, серед іншого, що слідчий на свій розсуд приймав рішення, чи є необхідність у цьому і чи є різниця у показаннях Кузьменко, Кияна і інших осіб, зазначених у клопотаннях, щоб проводити ці допити і цим усувати розбіжності у їх показах.
“На мою думку, мабуть, у слідчого таких підстав не було”, - поінформував Тішин.
Також суд дослідив інформацію щодо опитування захистом Кузьменко громадян Емілії Максимчук і Олега Лелякіна, які, за словами Безпалого, у середині липня 2016 року перебували на відпочинку з Кузьменко і Кияном, і що вони знають, де Кузьменко і Киян тоді були, що вони робили, і чим займалася Кузьменко.
Також захист, відповідно до матеріалів, досліджених судом, звертався до генпрокурора Ірини Венедіктової, і у своїй заяві адвокати, серед іншого, просили доручити слідство у цій справі іншому правоохоронному органу, їм відмовили у задоволенні цього звернення.
У досліджених судом матеріалах також містилася інформація, що захист обвинуваченої просив слідство провести одночасні допити Кузьменко і Антоненка, і що ця слідча дія проведена не була, а також інформація з протоколу допиту самої Кузьменко, у якому вона повідомила, що перебувала вдома у момент закладення вибухівки та вибуху авто Шеремета.
Захисники направили низку запитів до кількох науково-дослідних інститутів судових експертиз в Україні, відповіді на яких теж були досліджені у суді.
Зокрема, суд дослідив відповідь з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (НДІСЕ) Міністерства юстиції України, у якій зазначалося, що у реєстрі методик судових експертиз Міністерства юстиції України відсутня методика експертного дослідження криміналістичного аналізу ходи людини по відео для встановлення тотожності людини.
Також суд дослідив відповідь адвокатам зі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у якій зазначалося, що у реєстрі методик судових експертиз не існує методики експертного дослідження криміналістичного аналізу ходи людини по відео для встановлення тотожності людини.
Зі свого боку прокурор Тішин уточнив, що після ознайомлення з письмовими матеріалами захисту він отримав відповіді від кількох інших установ, зокрема, - Харківського національного університету внутрішніх справ, Одеського національного медичного університету, Національного університету «Одеська юридична академія», та інших, і що у відповідях зазначалося, що невербальна поведінка та хода людини є все ж таки предметом психологічного дослідження.
У цих відповідях, за словами прокурора, також йшлося про те, що при застосуванні спеціальних психологічних знань є можливим здійснити порівняльний аналіз особи за індивідуальними психологічними особливостями її невербальної поведінки — ходи, міміки, жестикуляції тощо.
Тішин уточнив, що він планує у подальшому долучати ці документи на підтвердження своїх обґрунтувань. Зі свого боку Безпалий поінформував, що він не бачив цих документів, про які говорив прокурор, і що збір доказів здійснюється на стадії досудового розслідування, а все, що було зібрано після цього, не є допустимими і належними доказами.
Після дослідження низки матеріалів від захисту Кузьменко суд відклав розгляд справи на 19 жовтня.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві у результаті вибуху автомобіля.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр лікарю та волонтеру Юлії Кузьменко, медсестрі парашутно-десантного батальйону Яні Дугарь і ветерану АТО Андрію Антоненку.
У вересні минулого року обвинувальний акт щодо них направили до суду.
4 січня було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, Шеремета. Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, 19 січня дав свідчення в Києві у справі про замовників вбивства Павла Шеремета.
