Футбол на рівні національних збірних – це завжди політика

Футбол на рівні національних збірних – це завжди політика

Укрінформ
Чого вартий той футбол, якщо ми не зможемо захистити гасло, загартоване й вистраждане в боях?

Єврочемпіонат – це змагання за право вважатися найбільш спортивною європейською нацією, найбільш талановитою, майстерною і навіть цивілізованою (згадайте ірландців, які перед матчем з угорцями стали на одне коліно, й угорських уболівальників, які їх за це засвистали). Стати законодавицею спортивної моди, таким собі футбольним Парижем.

Подібні змагання – свого роду сублімація політичного націоналізму, прагнення показати зверхність своєї нації над іншими. Раніше це досягалося війнами, а нині – спортом, Євробаченням, Оскаром, пивними фестиваляими.

Якби йшлося про футбол, Росії було б байдуже, що там написано на звороті нашої футболки, але вони розвели з цього велику політику, на яку впіймалися єврофутбольні структури. Тож хід, про який сповістив Павелко – легітимізація гасла "Героям слава!" – був цілком природним і політично виправданий – нація має тримати удар.

Дехто пише, що через прагнення за будь-яку ціну вийти у футболках з цим гаслом – нашу збірну можуть дискваліфікувати...

Можуть... Але й із цього (якщо так станеться) не варто буде робити трагедії. Бо ж чого вартий той футбол, якщо ми не зможемо захистити гасло, загартоване й вистраждане в боях? Так, воно мілітарне. Але ж і ми живемо у мілітарні часи, ведемо війну. І європейський футбол – хоче хтось цього чи ні – частина цієї війни.

А тим, хто прагне спорту без політики, можна зосередитися на матчах між Мансіті і Барселоною. Там ви побачите красивий і технічний футбол. Й отримаєте легке естетичне задоволення.

Євген Якунов
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-