Капеланство і гумдопомога: науковиця назвала цілі, спільні для держави і церкви

Капеланство і гумдопомога: науковиця назвала цілі, спільні для держави і церкви

Укрінформ
Для підтримання міжрелігійного діалогу в Україні держава повинна демонструвати рівне ставлення до традиційних і нетрадиційних релігій та акцентувати на тих аспектах, які є важливими для всіх конфесій.

Таку думку висловила доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України Віта Титаренко під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Для підтримання загального міжрелігійного діалогу держава повинна демонструвати рівне ставлення до традиційних і нетрадиційних релігій, розуміючи автономію кожного і забезпечуючи їм однаковий правовий простір", - сказала Титаренко.

Читайте також: У суспільстві є колосальний запит на міжрелігійне і міжцерковне порозуміння - експерт

Вона зауважила, що нині все-таки представники нетрадиційних релігій дещо обмежені у своїх діалогових можливостях із владою. Тому, за її словами, зміцнення діалогу між традиційними і нетрадиційними релігіями можливе щонайперше за умови виваженої політики держави на основі законів, без преференцій для якихось певних конфесій.

Окрім цього, Титаренко вважає, що і самі церкви та представники різних релігійних течій мають розуміти свою відповідальність перед суспільством. А тому нині вкрай важливо різним церквам акцентувати увагу, насамперед, на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних єднати усіх українців.

Держава ж, за словами науковця, повинна спільно з релігійними організаціями працювати над реалізацією таких спільних цілей, які важливі абсолютно для всіх конфесій. "Це практика медичного капеланства, спрощення механізму оформлення гуманітарної допомоги, доопрацювання законодавчих ініціатив про військове капеланство, про медіа, про захист персональних даних тощо", - зазначила вона.

Титаренко відзначила, що визнання українцями заповідей християнської віри, а далі свободи, правди, самопожертви - це якраз ті складові української ідентичності, які допомогли нашій нації пройти історичні випробування, і це якраз та основа, яка визначатиме наше майбутнє.

Читайте також: Релігієзнавець радить створити мовно-конфесійний портрет кожної області

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-