Пошивайло каже, що українці засвоїли не всі уроки Революції на граніті
Таку думку висловив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло 2 жовтня під час пресконференції «Революції на граніті – 30 років», передає кореспондент Укрінформу.
«Студентський мирний протест не був марним. Він говорить про те, що українці справді можуть самоорганізовуватися, розуміти та допомагати один одному, об’єднувати зусилля в досягненні дуже важливої мети. Але нам бракує якихось фінальних етапів і доведення наших революцій до логічного і важливого завершення. Бо Революція на граніті, наш, умовно кажучи, перший Майдан, сприяв продовженню протестів два роки по тому, коли студенти збиралися на голодування і вимагали відставки Вітольда Фокіна… Помаранчева революція – це продовження вимог, які стояли поза основними вимогами студентів, які не були тоді досягнуті… На жаль, не всі уроки Революції на граніті були вивчені українським суспільством, активістами, політиками. Ми мали три Майдани новітньої доби, але жоден урок ми не виконали до кінця», - сказав Пошивайло.
Він зазначив, що самоорганізація по горизонталі була ефективною, але по вертикалі так і не змогли сформувати з протестів надзвичайно потужної, пасіонарної спільноти небайдужих громадян, студентів, молоді і політиків, які стояли на національних позиціях.
«Ми не сформували політичну партію, потужну єдину політичну силу, яка якраз би допомогла закріпити перші досягнення, перші вимоги і йти потужними кроками далі, аби змінити країну», - наголосив гендиректор музею Революції Гідності.
Водночас він підкреслив успішність студентського голодування.
«Насправді, внаслідок тих 16 днів голодування вимоги студентів були задоволені і влада пішла на поступки. Цьому сприяло багато факторів – внутрішніх і зовнішніх – відчайдушність самих студентів, широка підтримка українських громадян», - сказав Пошивайло.
Також він розповів, що в інфоцентрі Музею Майдану в Будинку профспілок представлено документальну виставку, яка показує велику соціальну підтримку студентського голодування українцями з різних регіонів. Це виставка документальних матеріалів Студентського братства Львівщини, яка допомагає зануритися у внутрішню кузню протестів, дізнатися більше про самоорганізацію, про тих людей, які сьогодні є відомими. Ще одна виставка, яка містить документи з розсекречених архівів СБУ, розміщена на Майдані незалежності.
Як повідомляв Укрінформ, 2 – 18 жовтня у Києві відбудуться заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Галузевий державний архів СБУ, Центр досліджень визвольного руху, Архів національної пам’яті.
2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.
В імпровізованому наметовому містечку переважали студенти з Києва, Львова, Дніпропетровська, Сум. Майже три сотні осіб голодували. Висловити їм підтримку щодня приходили тисячі киян. Керівництво УРСР не наважилося застосувати проти табору силу. Їм на підмогу почали страйкувати студенти київських інститутів, училищ і навіть старшокласники. Студентські акції протесту відбулися і в обласних центрах, зокрема Луганську та Львові.
За пів місяця початий студентами протест домігся виконання оголошених вимог: 17 жовтня Верховна Рада УРСР постановою гарантувала: звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола; проведення в Українській РСР нових виборів; проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньою згодою; створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відкладення підписання нового союзного договору між республіками СРСР.
Чимало учасників Революції на граніті продовжили громадську діяльність у різних сферах життя країни. Серед них нині є відомі діячі культури та політики.
