Революція гідності стала продовженням вектора, який задала Революція на граніті - Дробович

Революція гідності стала продовженням вектора, який задала Революція на граніті - Дробович

Фото
Укрінформ
Боротьба за незалежність України є тяглим процесом, і Революція гідності була продовженням вектора, який задала Революція на граніті.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час пресконференції «Революції на граніті – 30 років», передає кореспондент Укрінформу.

«Є беззаперечна тяглість між всіма акціями громадянської боротьби, по-перше, за незалежність, а потім за демократичний шлях України. І Революція гідності була продовженням того вектора, який задала Революція на граніті. 30 років тому відбулася одна з найважливіших подій, завдяки яким ми маємо сьогодні незалежність», - підкреслив Дробович.

Пресконференція «Революції на граніті – 30 років» / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

Він зазначив, що влітку 1990 року була проголошена Декларація про державний суверенітет, і це був значний політичний жест, але його потрібно було підкріплювати, зокрема, громадянською позицією. І Революція на граніті і стала одною з тих громадянських дій, мирних акцій, яка показала надзвичайно високий рівень політичної культури і розуміння демократичних механізмів боротьби за незалежність України.

«І якби не Революція на граніті і наступні події, і якби не той стиль, не той пафос, не той метод громадянської боротьби, відповідальної боротьби, я впевнений, що у 1991 році не була би проголошена незалежність. Це був один з кроків на шляху незалежності, який показує рівень політичної культури українського суспільства, рівень солідарності молоді, рівень готовності українського народу до свободи, до самоврядності, до державності», - заявив історик.

Водночас він повідомив, що Український інститут національної пам’яті зробив ролик, присвячений подіям Революції на граніті, і він уже опублікований на Фейсбук-сторінці УІНП. Також він зазначив, що сьогодні відбудеться онлайн-дискусія на цю тему з учасниками Революції на граніті, які поговорять про те, що їх тоді надихало, чи змінилась ситуація за 30 років, чи змінилось їхнє бачення.

«Це люди, які виявили надзвичайну сміливість, тому що тоді ще ніяких гарантій не було – вони вирішили піти на ризик для свого життя, і тут питання не тільки з голодуванням, а як на їх сміливість відреагувала би тодішня влада, в якій все ще переважали комуністи і система ще була радянська по своїй суті. Це була ризикована історія. Відчуття і занурення в той дух 30-річної давнини сьогодні теж дуже важливий, він, можливо, дасть нам якусь енергію, натхнення для подальшої боротьби, бо ми бачимо, що Україна зараз в складних часах. Все що потрібно - боротися за демократичні процедури, все ще потрібно - тримати руку на пульсі, щоб Україна не скотилася до якихось псевдорадянських або пострадянських практик, все ще була на шляху до незалежності і самоврядності, суверенності. Наша боротьба за незалежність триває і зараз», - зазначив Дробович.

Читайте також: У Києві 16 днів відзначатимуть 30-річчя Революції на граніті

Як повідомляв Укрінформ, 2-18 жовтня у Києві на знак пам’яті про Революцію на граніті відбудуться заходи, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції гідності та партнери – Галузевий державний архів СБУ, Центр досліджень визвольного руху, Архів національної пам’яті.

У програмі заходів: Виставка “30-річчя Революції на граніті” на Майдані Незалежності; Виставка артефактів Революції на граніті в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану; Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років"; Презентація соціального ролика до 30-ї річниці Революції на граніті; та інші.

Як повідомлялося, 2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності.

В імпровізованому наметовому містечку переважали студенти з Києва, Львова, Дніпропетровська, Сум. Майже три сотні осіб голодували. Висловити їм підтримку щодня приходили тисячі киян. Керівництво УРСР не наважилося застосувати проти табору силу. Їм на підмогу почали страйкувати студенти київських інститутів, училищ і навіть старшокласники. Студентські акції протесту відбулися і в обласних центрах, зокрема Луганську та Львові.

За пів місяця початий студентами протест домігся виконання оголошених вимог: 17 жовтня Верховна Рада УРСР постановою гарантувала: звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола; проведення в Українській РСР нових виборів; проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньою згодою; створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відкладення підписання нового союзного договору між республіками СРСР.

Чимало учасників Революції на граніті продовжили громадську діяльність у різних сферах життя країни. Серед них нині є відомі діячі культури та політики.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-