Відновлення слухань МН17: суд почує родичів

Відновлення слухань МН17: суд почує родичів

Укрінформ
Відкрилася третя сесія засідань у кримінальній справі щодо збитого літака

Катастрофу МН17 називають чи не наймасштабнішою за всю історію авіації. Після майже шести років розслідування оголошено підозри й справу передано до суду.

У судовому комплексі «Схіпхол», що розташований біля аеропорту Амстердама, 9 березня 2020 року стартував розгляд кримінальної справи щодо трьох обвинувачених росіян та одного українця. Це – колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава «РУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов та громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР». Один із чотирьох обвинувачених, Пулатов, виявив бажання долучитися до процесу. Його інтереси в суді представляють двоє нідерландських адвокатів.

Після майже двох місяців перерви 31 серпня 2020 року розпочалася третя сесія процесу. Вона, зокрема, буде присвячена позиції адвокатів родичів жертв трагедії.

Родичі загиблих
Родичі загиблих

Крім того, після катастрофи малайзійського літака рідні загиблих звернулися до Європейського суду з прав людини, звинувативши РФ. А 10 липня 2020 року Нідерланди як держава подали позов проти Росії до ЄСПЛ щодо порушення РФ трьох статей Європейської конвенції з прав людини.

Отже, кого заслухає суд у Нідерландах під час чергової сесії у кримінальній справі? Що обговорювали адвокати, котрі представляють інтереси родичів загиблих у ЕСПЛ під час зустрічі в Амстердамі? І як коронавірус вплинув на процеси?

ТРЕТЯ СЕСІЯ У СУДОВОМУ КОМПЛЕКСІ «СХІПХОЛ»

У залі D судового комплексу «Схіпхол» 31 серпня 2020 року о 10:00 за місцевим часом стартувала третя сесія слухань у справі МН17. На початку серпня суд оприлюднив попередній графік слухань. Таким чином, перший блок третьої сесії має відбутися з понеділка 31 серпня по п’ятницю 11 вересня, другий – з понеділка 28 вересня по п’ятницю 9 жовтня і третій блок – з понеділка 2 листопада по п’ятницю 13 листопада. Не виключено, що через коронавірус слухання можуть бути призупинені чи навіть скасовані. Кількість людей у суді обмежена. Загалом у пресцентрі може перебувати максимум 100 журналістів. Усі інші мають змогу стежити за процесом через пряму трансляцію. Нині все ще триває досудовий підготовчий етап (попередні судові засідання), під час третьої сесії суд продовжить визначатися щодо процедурних питань. Також буде надано слово адвокатам рідних загиблих. Очікується, що головною темою стануть вимоги компенсації з боку родичів.

Всеволод Ченцов
Всеволод Ченцов

«Як і під час другого блоку слухань, головну увагу буде, найімовірніше, приділено клопотанням сторін. Очікується, що третій блок розпочнеться з виступів адвокатів родичів жертв. Також суд надав стороні захисту Олега Пулатова можливість підготувати запити на розслідування та подати їх у період з 28 вересня до 2 листопада 2020 року», – зазначив у коментарі Укрінформу посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.

Під час перших двох сесій суд заслухав сторони обвинувачення та захисту. Зокрема, нідерландські прокурори описали ситуацію на місці збиття літака, було надано роз’яснення щодо розслідування різних типів доказових джерел, а саме – криміналістичних доказів, телекомунікацій, показів свідків, фотографій, відео, цифрових джерел, радіолокаційних даних та супутникових знімків. Водночас захист підполковника-спецпризначенця ГРУ Олега Пулатова фактично обрав тактику затягування процесу.

Зокрема, адвокати Пулатова піддали сумніву результати розслідування. На їхню думку, справа не готова до судового розгляду: мовляв, іншим можливим версіям, окрім тієї, що МН17 було знищено ракетою «Бук», не було приділено достатньої уваги.

ЛИСТ РОДИЧІВ ЗАГИБЛИХ ЩОДО ЗНІМКІВ ЗАПУСКУ РАКЕТИ ЗРК «БУК»

Зі свого боку, родичі загиблих рейсу МН17 впевнені, що в убивстві 298 чоловік 17 липня 2014 року в небі над Донбасом винна Росія. За висновками Міжнародної спільної слідчої групи (JIT), яка розслідує катастрофу, малайзійський літак збито зенітно-ракетним комплексом «Бук», який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. І підтвердити, що саме «Бук» знищив МН17, начебто можуть супутникові знімки, наявні у США.

Під час попередніх засідань суд заявив, що хотів долучити до справи супутникові знімки. Відповідне звернення до США востаннє було надіслано 2016 року. У відповідь США відмовилися показувати їх широкому загалу, адже фактично це означало б розкрити чутливість системи. Справа в тому, що йдеться про супутники інфрачервоного діапазону, так зване нове покоління, і щоб не розкривати технічні можливості супутників, було зроблено детальний опис – меморандум. Якби знімки фігурували в суді, процес мав би бути закритим, але через його суспільну важливість суд не міг відбуватися за закритими дверима. Водночас прокурор мав змогу особисто ознайомитися з оригіналом. І те, що меморандум відповідає знімкам у суді, має підтвердити людина, яка має доступ до цієї інформації. Захист Пулатова зажадав допиту особи, яка особисто ознайомилася з цими даними, однак такий запит було відкладено. Натомість суд визнав обґрунтованим повторне звернення до США щодо знімків.

Антон Котте
Антон Котте

«Так, це одне з рішень суду. Прокурори мають знову звернутися до США щодо супутникових знімків, щоб була можливість побачити, що сталося з МН17. Вони вже робили це 2016 року. Також група родичів, яка займається пошуком правди, надіслала послу США в Нідерландах лист із проханням втрутитися та допомогти отримати знімки для судового процесу. Щодо мене, я не думаю, що ми отримаємо ці знімки. І нідерландські прокурори кажуть, що нам не потрібні ці знімки, бо ми маємо достатньо доказів, що літак збив «Бук», – сказав у коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі родич трьох жертв трагедії МН17, член правління фонду «Авіакатастрофа» Антон Котте.

Він також наголосив, що є намір притягнути Росію до відповідальності також через ЄСПЛ. І 10 липня 2020 року Нідерланди фактично підтримали раніше подані позиви родичів, позиваючись проти Росії до ЄСПЛ, що у Страсбурзі.

«Це новий крок щодо притягнення Росії до відповідальності. Мине багато часу, перш ніж ми почуємо рішення, і я не здивуюся, якщо ЄСПЛ чекатиме на вирок у кримінальній справі», – зазначив Котте.

ЄСПЛ
ЄСПЛ

Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов підкреслив, що при поданні такої заяви уряд Нідерландів забезпечить передачу до ЄСПЛ усієї наявної та релевантної інформації щодо обставин збиття літака МН17.

«Подання Нідерландами позову проти РФ у ЄСПЛ та приєднання до раніше ініційованого родичами загиблих внаслідок збиття МН17 позову в цій же інстанції є важливим кроком, він органічно доповнює заходи, які вже вживаються групою країн, що здійснюють розслідування збиття літака у судовій площині на виконання резолюції РБ ООН 2166, зокрема судовий процес у окружному суді Гааги, позов України проти РФ у МС ООН, позов України проти РФ у ЄСПЛ, позови родин загиблих проти РФ у ЄСПЛ та національних юрисдикціях», – наголосив він.

КОНФІДЕНЦІЙНА ЗУСТРІЧ В АМСТЕРДАМІ ТА ПОЗОВИ ПРОТИ РФ У ЄСПЛ

За тиждень до старту третьої сесії у судовому комплексі «Схіпхол» відбулася зустріч адвокатів родичів загиблих у катастрофі MH17. На цю зустріч прилетів і американський адвокат Джеррі Скіннер, який представляє інтереси рідних у ЄСПЛ. Подробиць Скіннер не розкриває.

«Зміст зустрічі конфіденційний. Ми обговорили те, що ми обговорюємо зараз: план дій, що рідні загиблих хотіли запитати у юристів, 130 представників сімей були присутні. Юристи інформували про хід справи в ЄСПЛ і кримінальної справи. Ось загалом про що йшлося», – розповів він.

До ЄСПЛ родичі загиблих звернулися після збиття МН17. Ідеться про позовні заяви «Айлей проти Росії», що була подана у 2016 року та «Англін проти Росії» 2018 року.

Варто зазначити, що коли це колективний позов, то справа автоматично отримує назву з прізвищем людини, котре передує в списку позивачів.

«Ми звернулися до Європейського суду з прав людини 2016 року. Знадобилося багато зусиль, щоб зібрати необхідний пакет документів, більша частина з яких була в електронному вигляді, щоб створити достатню базу звинувачень проти Росії. Після цього мало що відбувалося, аж до вересня, коли Росію попросили надати відповідь, і Росія її надала. Більша частина з того, що вони мали сказати про судову справу, про те, що ми вважаємо їх винними у злочині, й як вони це зробили, на мою думку, не є прийнятним. Усе ті ж конспірологічні теорії, про які вони вже говорили раніше, все ті ж звинувачення у бік України. На мою думку, докази причетності Росії дуже переконливі: їх бачили, їх записали, їх сфотографували і зняли, зафіксовані записи розмов. Це була їхня зброя, її знайшли на місці злочину: уламки, які зібрали на місці катастрофи і які вилучили з тіл загиблих, відповідають елементам боєголовки, тієї самої моделі Бука, яка є на озброєнні РФ», – наголосив Скіннер.

На його думку, трагедію МН17 можна порівняти з терористичною атакою 11 вересня 2001 року в США, тоді загинуло майже три тисячі осіб.

«Я дуже радий, що було зроблено кілька дій, зокрема Нідерланди подали окремий позов проти РФ. Це дає нам потужних союзників, люди від уряду працюють над справою, що дає нам більше сили. У нашу справу вірить країна, яка постраждала найбільше. Багато людей було з Нідерландів і уряд виступає на боці своїх людей – це добре. Мені це дуже подобається, не кожна держава це зробить. Також вони подбали про сім'ї, країна сильно постраждала. Можу порівняти це з ситуацією у Нью-Йорку 11 вересня. І якщо в РФ думають, що все спуститься на гальмах, бо Росія сильна і велика, вони помиляються», – сказав адвокат.

На його думку, справа МН17 виняткова, і ЄСПЛ має зважити на це. Адже, як відомо, не можна подавати позов напряму до ЄСПЛ, і спочатку, у даному випадку, треба було податися до Росії.

«Є процедури і є винятки. Коли ви позиваєтеся на країну, ви повинні спочатку позиватися у самій цій країні. Це має статися до звернення до ЄСПЛ. Але є виняток: якщо поведінка сторони така, що її представники не проводили власне розслідування, вони не брали участь у жодних офіційних розслідуваннях, приховували факти – показання свідків або документи, а вони приховували й одне, і друге. Вони буквально з нічого склали «докази», в лапках, про винищувачі – усе це фальсифікація і дезінформація – і вони роблять це знову й знову. Суд повинен ухвалити рішення. Тому що, якщо Росія робить всі ці речі, ми повинні бути звільнені від зобов'язання подавати до суду в Росії. Ще один момент: ніхто ніколи не подавав до суду на Росію у суді юрисдикції РФ і при цьому вигравав такий суд. До того ж, юристи часто не доживають до винесення рішення: когось можуть отруїти або застрелити у метро. Тому, виходячи з їхньої поведінки і фізичної загрози, ми можемо потрапити під виняток. І ми все це зазначили, як причини того, чому ми відразу пішли до ЄСПЛ», – пояснив Скіннер.

Росія не визнає своєї причетності до збиття МН17 і неодноразово голосно заявляла про те, що її не допускають до розслідування. Але після катастрофи проводилося технічне розслідування Ради безпеки Нідерландів, у якому Росія брала участь. Вона передала свої матеріали, зокрема радіолокаційні дані, експертні висновки. РФ навіть надала свої рекомендації та зауваження. Однак, після збиття літака паралельно велося кримінальне розслідування. І брати участь у ньому можуть лише країни, які постраждали після збиття МН17. Тож до складу Міжнародної спільної слідчої групи увійшло п’ять країн. Це Україна, Малайзія, Австралія, Бельгія та Нідерланди. Україна – бо на її території впав літак, Малайзія – через те, що екіпаж і сам Боїнг були малайзійські, також на борту літака були громадяни цієї країни. Серед пасажирів були й громадяни Австралії, Бельгії та Нідерландів. Кожна з країн відкрила кримінальні справи. Згодом вони об’єднали свої зусилля. Тож усі країни, які втратили своїх людей, увійшли до складу Міжнародної спільної слідчої групи. Росія не може бути частиною JIT, бо на те немає жодних підстав. Однак у рамках правової допомоги час від часу Міжнародна спільна слідча група зверталася до РФ, яка ігнорувала запити.

Ірина Драбок, Гаага

Фото Ірини Драбок та Софії Шовікової

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-