Карантин набрид та й не по кишені: чим обернеться ігнорування українцями його правил
Не дочекавшись офіційного закінчення карантину 24 квітня, українці помалу «скасовують» його собі самі. Соцмережі повні повідомлень – протягом останнього тижня багато київських магазинчиків, кафе повернулися до звичного режиму роботи. Нібито запрацювали чи не всі столичні заклади на Подолі, навколо станцій непрацюючого метро на околицях, багато порушників і поза столицею, зокрема, у Львові. Контролю з боку поліції, очевидно, не досить, самоконтролю й поготів. Навіть маску у публічних місцях далеко не кожен вдягає, хоча їх – і аптечних, і тканинних, наштампованих нашвидкуруч швацькими цехами, уже вистачає. Страх захворіти на COVID-19 спочатку й обмежив активність багатьох українців, та, виявилось, ненадовго. Ризики поповнити статистику захворюваності не так лякають, як соціально-економічні наслідки.
МОЖЕ, НЕ ВАРТО ЩЕ «ШАСТАТЬ»? ЧИ ВСЕ ЛИХО ВІД ПОСИДЕНЬОК?
З 19 по 26 квітня поліцейські столиці склали 89 адмінпротоколів за порушення правил карантину, передбачених ст.44 (з позначкою 3) Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомила Укрінформу прес-офіцер поліції Києва Анастасія Костюченко. Відповідальність за таке порушення – накладення штрафу у розмірі 1-2 тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян. «Протягом вихідних (з 6 вечора 24 квітня по 6 26-го) протоколів склали 28», – розповідає Костюченко. Причому в цих даних – і юридичні, і фізичні особи, яких уповноважена контролювати поліція. Для міста, в якому де факто мешкає не менш 4 млн осіб, це дрібниця, тим більше, коли самі кияни неозброєним оком виявляють порушників на власних вулицях постійно. ПАТРУЛІ ЗА ЦИМ СТЕЖАТЬ, АЛЕ ВСЮДИ ПРОСТО НЕ ВСТИГАЮТЬ – ВИПРАВДОВУЮТЬСЯ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ міста. «Коли виявляють, складають адмінпротоколи. Але всюди поліція не може бути», – пояснює прес-офіцер.
Між тим, рівень щоденної захворюваності уже тиждень перебуває на «плато» і тенденції до зниження не демонструє – 400-500 нових випадків підтвердженого тестом інфікування. Про спад захворюваності в Україні поки що не йдеться, підтверджує лікар-епідеміолог Людмила Мухарська, голова правління Всеукраїнської спілки громадських організацій "Українська санітарно-епідеміологічна спілка". «Щодня фіксуємо її зростання, немає ніякої інформації про поступовий вихід з карантинних заходів, а лише наміри почати його з 11 травня, – каже вона. – Але якщо така поведінка в суспільстві, люди не дотримуватимуться правил, то вихід з карантину може бути під питанням». Спочатку рівень інфікування зростав за рахунок людей, що прибували з-за кордону, а сьогодні статистику поповнюють в основному українці, що «ділилися» вірусом одне з одним вже всередині країни, зауважує Мухарська. І це небезпечна ситуація, бо тестують все ще лише «підозрілих» громадян, практично не тестують тих, у кого хвороба протікає безсимптомно – вони виглядають цілком здоровими, хоч і контактні. «А отже, БУДЬ-ЯКУ ЛЮДИНУ ПОТЕНЦІЙНО МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК НОСІЯ. І це говорить про те, що слід ще утримуватися від такого самовільного відкриття закладів, у яких відбувається тісне спілкування людей одне з одним», – упевнена лікарка.
Натомість, Федір Лапій, дитячий інфекціоніст та імунолог, глобальних наслідків через ці порушення не чекає. «Не бачу, щоб маленькі магазини, кав’ярні масово відкривалися, хоча їздив на вихідних по Києву. (Схоже, це як кому «пощастить». Є й інший досвід – порушення масові. - Ред.) Та й часто вони працюють за принципом віконця «макдрайв», і, як я бачив на початку карантину, були дуже обережні, акуратні в плані індивідуального захисту», – ділиться досвідом він. А великі торгівельні заклади у столиці, за його словами, ретельно стежать за кількістю людей у залах, обмежують доступ до товарів непершочергової необхідності, ставлять санітайзери для обробки рук на входах і навіть температуру міряють, персонал – в масках. «Навіть ті порушення, які я бачу, гадаю, не призводитимуть до поширення вірусу, на відміну від церковних обрядів, богослужінь, під час яких часто маски відверто нехтують», – зауважує лікар.
Занепокоєння викликають поминальні дні, що тривають до нинішнього вівторка в Україні. І справа не у відвідуванні цвинтарів, каже Лапій, а в певних народних традиціях. Багато українців все ж відвідують рідні краї на так звані гробки, бо – родичі не зрозуміють. «Поза великими містами люди не бачать тих карантинних заходів, що кияни. Є оселя, обійстя, город – для чого та маска? – пояснює він. – Не живеш у цьому – не розумієш, і рідня на селі не прийме відмову провідати могили». Тому гробки для багатьох все-таки відбулися, а де гробки – там візити до рідні, застілля і чарка. «А ЯК МОЖНА СИДІТИ ЗА СТОЛОМ У МАСЦІ? І ПОТІМ ПЕВНА ДОЗА АЛКОГОЛЮ ПРИБЕРЕ БУДЬ-ЯКІ БАР’ЄРИ І СОЦІАЛЬНІ ДИСТАНЦІЇ, – говорить Лапій. – Ці досить міцні традиції якраз і можуть призвести до негативних наслідків».
А ресторанчики, кав’ярні, магазинчики, повторює він, досить безпечні, поки працюють через віконечко, персонал – в масках і користується санітайзером, черга – тримає дистанцію. «За таких умов вони не стануть причиною поширення COVID-19», – резюмує інфекціоніст. Аби лиш посиденьки не почалися.
ЗАПАС МІЦНОСТІ ВИЧЕРПУЄТЬСЯ
Усього в Україні в зв’язку з карантином заборонена діяльність 277 тисяч підприємців, підрахували у сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній Opendatabot. За даними ресурсу, БЛИЗЬКО 65% ЗАКЛАДІВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ НЕ ЗМОГЛИ ПЕРЕЛАШТУВАТИСЯ НА РОБОТУ ОНЛАЙН З ДОСТАВКОЮ. Але запаси терпіння підходять до кінця, нерви без заробітку не витримують.
Ігор Гарбарук, міжнародний експерт, економіст, зізнається: проходивши два місяці з нестриженою головою, почав шукати перукаря, що надає послуги у клієнта вдома. «Майстер приїхав у масці, рукавичках і розповідав про свій барбершоп, що вимушено зачинений. Він свідомо йде на порушення, бо приміщення в оренді, все придбано за власні кошти і виживати треба», – ділиться власним досвідом.
Очевидно, виявилось, що ПІВТОРА МІСЯЦІ КАРАНТИНУ – ВЖЕ ТОЙ ПОРІГ, КОЛИ БАГАТО ХТО ПРОЇВ НАКОПИЧЕННЯ І ЗМУШЕНИЙ ШУКАТИ ЗАРОБІТКУ ПОПРИ ВСЕ. Поступово справджуються прогнози, опитування, які робилися на початку карантину щодо періоду, протягом якого українці здатні протриматися без прибутків.
Згідно з опитуванням Спілки українських підприємців, зробленим в перші дні квітня, 50% підприємців сподівалися витримати місяць карантину і не збанкрутувати, а кожен четвертий бізнес – 2-3 місяці. «У 50-60% населення власних коштів було приблизно на місяць. Робили поправку на те, що люди в таких ситуаціях завжди перебільшують, піддаються негативним відчуттям», – говорить Гарбарук.
Схоже, фінансова подушка у багатьох закінчується, а програми виходу з кризової ситуації, виведення економіки після карантину на певний рівень все ще немає. «Те, що заплановано прем’єр-міністром виконувати у 5 етапів – швидше план відміни призначених заборон. У ньому ні слова про те, що підприємцям, які терпіли збитки, буде виплачена компенсація, одноразова допомога. Ніяких пропозицій щодо 6-8-місячних канікул для бізнесів, що брали кредити», – говорить економіст. Програм може бути багато – видати позики під нульову ставку кредитування компаніям на виплату зарплат персоналу хоча б на 2/3 їх розміру. Відмінити нарахування, які платить підприємець, виплачуючи ці зарплати. Як мінімум зосередитись на національних компаніях при державних закупівлях, віддаючи замовлення своїм, а не німецьким чи американським виконавцям.
«Але, на мій погляд, поки що немає реальної підтримки національного бізнесу – як малого, так і великого (а це принципово різні програми підтримки). Можливо, вони з’являться скоро. Але поки що уряд про них навіть не говорить, і багато підприємств по-тихому працюють, виживають, йдуть на порушення», – говорить Гарбарук.
Тетяна Негода, Київ
