Місяць після Томосу: все за планом. Божим

Мене часто розпитують, як все відбувається і що змінилося за цей неповний місяць.

Церковне творення триває за планом. Божим планом, тому ви не побачите особливих зрад. Священство УПЦ МП разом з громадами переходить до Єдиної Помісної Церкви України. Потрібні церковні закони приймаються.

І навіть краще, ніж очікувалося, йдуть справи із прийняттям Єдиної Помісної Церкви з боку помісних церков. Здавалося б, прихильні РПЦ церкви не йдуть всупереч волі Матері-Церкви. Болгарська церква з перевагою в один (патріарший голос) залишила за Україною право на автокефалію. Кіпрська заявила, що планує прийняти українську автокефалію. Грузинська церква закликала припинити взаємні образи, начебто союзниця РПЦ, проявила нейтралітет, хоча Росія чекала її безсумнівної підтримки. Чекаємо на визнання Еладської церкви.  Все це триває на фоні апокаліптичних прогнозів РФ про те, що, мовляв, Українську церкву ніхто не визнає.

Днями російські медіа поширили ще одну новину. Мовляв, нас не визнала Православна Церква Америки. Детально про це можна прочитати тут.

Але автори інформатаки, намагаючись підкинути нам «зраду», не врахували одне. Православна Церква Америки, яка отримала автокефалію від РПЦ, визнана лише чотирма з 14 (без думки Української) помісних церков. Церква, яка не має унормованого канонічного статусу, може мати свою думку, але пропонувати нам це, як привід для печалі, не варто.

Ми в Диптиху. І це важливіше, ніж невизнання, на жаль, все ще невизнаної церкви.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства