Мінгареллі назвав неприйнятним недофінансування суспільного мовника
Про це він заявив під час міжнародної конференції "Незалежний та фінансово-стабільний суспільний мовник - невід'ємна частина демократичного суспільства", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Сьогодні це є зобов'язання для уряду, для Верховної Ради - забезпечити фінансування, яке передбачене законодавством. Ми знаємо, що суспільне отримує 50% від того, що мало бути у 2018 році, - і це неприйнятно. Скорочення фінансування для суспільного мовника - це неправильно", - заявив Мінгареллі.
Голова представництва ЄС в Україні також додав, що важливо покращувати модель фінансування суспільного мовника законодавчо.
Як зазначив голова правління ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" Зураб Аласанія, цьогоріч впродовж 10 місяців суспільне недофінансоване. "Тільки перший квартал цього року було профінансовано так, як було обіцяно. Решта - не було. 1,5 млрд гривень мало би бути згідно з законом, і тільки на 776 млн було профінансовано 29 мовних каналів", - зазначив Аласанія.
Він також відзвітував про пророблену роботу, проекти, які було запущено, незважаючи на недофінансування. І порівняв НСТУ з машиною, якій доручено проїхати одну тисячу кілометрів за рік, а бензину в неї налито на 500 км. "Фінансування не є самоціллю для нас, і навіть команда сама не є важливою - будь-хто з нас в будь-який момент готовий піти, але ніяка інша команда не проїде без пального тисячу кілометрів", - сказав голова правління НСТУ.
Голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва, своєю чергою, наголосила на трьох ключових чинниках, існування яких забезпечує побудову справжнього суспільного мовника, - це суспільний контент, незалежне від держави фінансування, громадський контроль.
"Чи можлива реалізація ключових умов - справжнього суспільного контенту і громадського контролю за умови недофінансування. Ця умова - найперша і найфундаментальніша, бо для того, щоб Наглядова рада могла запитати команду реформаторів, чи все зроблено у відповідності до концепції, до місії, держава мала б забезпечити незалежне фінансування. Якби фінансування було повним, можна було б абсолютно по-іншому обговорювати і судити про результати команди, яка взялась реформувати... Мають бути об'єктивні підходи до оцінки (роботи команди - ред.), і неможливо бути суддею в запливі в басейні, в який поки що не налили води", - підкреслила вона.
Лебедєва закликала "подумати не про долю команди і ефірів політиків, провладних чи опозиційних, а про долю демократії в Україні, про імідж країни, яка взяла певні зобов'язання і рухається в європейському напрямку".
Голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар запропонувала обговорити, "як зробити так, щоб фінансування суспільного мовника було безсумнівним і було забезпечено повну його редакційну незалежність", а саме що мають робити політики і що має робити суспільний мовник для того, щоб дійти консенсусу заради незалежності суспільного мовника і реформи, яка би мала відбутися в інтересах українців і держави.
"Ця реформа потрібна передусім українцям, щоб у них було те джерело інформації, в якому б вони не мали сумніву, яке б точно відповідало всім стандартам журналістики, яке би подавало найоперативнішу і найякіснішу інформацію, давало можливість розумітись в базових проблемах розвитку власної держави. Це критична потреба, оскільки залежність ключових телеканалів від олігархів є безсумнівною, вони роблять свої ставки в ході виборчих кампаній, в ході політичних процесів і навіть реформ. Тому такий канал, який би давав розуміння, що реально відбувається, що є пріоритетом, як ці реформи мали би відбуватися в інтересах суспільства і держави, без втручання зацікавлених осіб в форматі власників ЗМІ, є одним із базових пріоритетів, яких потребує суспільство", - наголосила Сюмар.
Міжнародна конференція організована Комітетом з питань свободи та інформаційної політики спільно з проектом офісу Ради Європи "Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні".
