Золотухін розповів про поширення фейків на ТБ
Про це в коментарі Укрінформу сказав заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін.
"Ми працюємо над тим, щоб знайти можливості, яким чином проектно, програмно охопити цей напрям (розвитку медіаграмотності - ред.). Ми зустрічалися в тому числі і з представниками Міністерства освіти та науки, говорили про їх можливості стосовно середньої освіти. ...Ми намагаємося підтримувати контакт з усіма громадськими організаціями (які впроваджують проекти з медіаграмотності - ред.) і зібрали інформацію про вже готові проекти - їх близько 70", - сказав Золотухін.
За його словами, це, зокрема, і онлайн-проекти, і онлайн-відеокурси, і тренінгові програми, які включають мережеві проекти. "Їх дуже багато, і ми будемо намагатися просувати цю інформацію, тому що, на мій погляд, в цьому є проблема: у нас є дуже багато хороших продуктів, але не так багато людей про них обізнані", - сказав заступник міністра.
Золотухін зауважив, що в галузі впровадження медіаграмотності дуже важливо розрізняти цільові аудиторії. Діти та молодь можуть долучатися до таких програм через відповідні навчальні програми, а також соцмережі, де інформація про такі курси з медіаграмотності більш поширена. Відповідно, доросла аудиторія може самостійно або через інституції післядипломної освіти опановувати навички медіаграмотності. В той же час, констатував він, існує комунікаційна проблема з людьми старшого віку, світогляд яких вже сформований, і інформацію вони переважно отримують з телебачення або друкованих ЗМІ та здебільшого не мають доступу до соціальних мереж, а в Україні немає практики залучення цієї аудиторії до цифрових технологій.
Окремою проблемою є те, що самі громадяни, навіть усвідомлюючи необхідність критичного сприйняття медіаконтенту, не завжди готові витрачати час та зусилля на проходження онлайн-курсів чи тренінгів з медіаграмотності, додав він.
"Є дослідження, які говорять про те, що дуже велика кількість людей хотіла би мати нові знання про те, як дійсно розпізнавати медіа. Але інші соціологічні дослідження говорять, що коли людей запитують, чи готові вони пройти, наприклад, безкоштовний онлайн-курс або зайти на YouTube і подивитися навчальне відео, то більшість з них говорить, що в них немає на це часу. Ми повинні спонукати людей використовувати ті проекти, які робляться. Серед них є гейміфіковані, схожі на розважальні проекти, які дозволяють легко сприймати цю інформацію і навчатися в процесі. Але дійсно спонукати людей, щоб вони користувалися цим, дуже важко", - сказав Золотухін.
Водночас, на думку заступника міністра, ситуація з розповсюдженням неправдивої інформації в медіапросторі зараз набула іншої форми.
"За моїми оцінками, ситуація загострюється тим, що якщо раніше ми вели мову про те, що процес верифікації інформації - це достатньо механічна діяльність, яку може здійснювати кожен, і треба людям просто дати можливість це робити і навчити їх користуватися цими інструментами, то на сьогодні екосистема медіазв'язків полягає в тому, що це може бути інформація, яка походить від джерела. Відповідно, коли політик на камеру говорить неправду, це розповсюджується як контент з телевізора, то, на превеликий жаль, це не проблема медіа", - сказав Золотухін.
Він зазначив, що зараз, і це відзначається в соціологічних дослідженнях, здебільшого на телеканалах з'являються одні й ті самі персоналії, які і продукують певні меседжі.
"І зрозуміло, чому вони там присутні весь час. Не може бути так, щоб люди, які в принципі нічого не виробляють, не приймають великих політичних рішень, в той же час постійно присутні на телеекранах. І на це ніяк не можна впливати. Це проблема вже не споживачів інформації, які можуть чи не можуть верифікувати інформацію. Це не проблема проектів з медіаграмотності чи системи освіти. Це проблема вже медіа, які допускають, щоб було так", - сказав Золотухін.
