ОБСЄ ще в 2006 році радила українським румунам краще вчити державну мову

ОБСЄ ще в 2006 році радила українським румунам краще вчити державну мову

788
Ukrinform
Об'єднана моніторингова група ОБСЄ, яка досліджувала стан національних меншин в Україні та Румунії в 2006 році, ще тоді рекомендувала етнічним румунам краще вивчати державну мову, вважаючи це необхідною передумовою для залучення до загальнонаціональної спільноти.

Про це йдеться у "Ноті об'єднаної моніторингової групи в Україні і Румунії" від 16 листопада 2006 року, текст якої розмістив інтернет-портал «BukNews»

"Треба робити більше для вивчення членами румунської меншини державної мови. Вільне володіння державною мовою – найперша передумова для ширшого залучення осіб, що належать до національних меншин, до національної спільноти", - йдеться у документі.

В Ноті зазначається, що етнічні українці, які проживають у Сучавському повіті Румунії, сильно асимільовані, багато хто з них навіть назвав себе румунами під час перепису населення в 2002 році, хоча в приватному житті зберігають залишки української культурної ідентичності.

"Більшість українців (у Сучаві - ред.) не можуть читати і писати українською мовою і воліють, щоб їх діти здобували освіту повністю румунською мовою. На сьогодні ситуацію справедливо можна охарактеризувати як добровільну асиміляцію, але її корені закладені репресивною політикою румунського комуністичного режиму, яка існувала до 1989 року", - підкреслюється в документі.

На думку спостерігачів, румунська влада має особливу відповідальність (particular responsibility) у забезпеченні необхідних можливостей і заохочуванні українців, які бажають зберегти, розвивати і зміцнювати свою етнокультурну ідентичність паралельно з їхньою ідентичністю румунських громадян.

"Натомість румунська меншина, яка компактно проживає на півдні Чернівецької області України, зуміла зберегти сильну етнокультурну ідентичність і підтримувати румунську мову як рідну. Вони мають можливість вчитися в цілком румунських школах і часто вважають за краще робити так. Також помітно, що вони можуть без перешкод практикувати свою культуру і релігію рідною мовою", - підкреслюється в документі.

Спостерігачі додали, що обом країнам варто розглядати двомовну освіту як життєздатний вибір, який з одного боку, дозволить зберігати рідну мову, а з іншого – набувати володіння державною мовою.

Читайте також: У Кишиневі закликали утриматися від спекуляцій навколо Закону «Про освіту»

Як повідомлялося, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін.

Водночас у ряді країн, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей нацменшин українською мовою.

Читайте також: Сьогодні набуває чинності новий закон про освіту

Україна направила на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту.

27 вересня цей закон опублікований у парламентському виданні "Голос України". 

У четвер, 28 вересня, Закон “Про освіту” набрав чинності.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>