В Україні більше не буде такої мовної ситуації, як раніше - Клімкін

В Україні більше не буде такої мовної ситуації, як раніше - Клімкін

Укрінформ
У сусідніх країнах завжди знайдуться охочі політизувати мовне або історичні питання, однак наші партнери мають усвідомити, що в Україні більше не буде такої ситуації з рівнем володіння державною мовою, як раніше.

Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін. 

"Звичайно, в сусідніх країнах є люди, які політизують мовне або історичні питання, щоб певним чином "мобілізувати" людей навколо своїх цілей. Так завжди буде, оскільки це частина політичного процесу. Але ми маємо вести щиру і відкриту, однак дуже послідовну розмову з нашими партнерами, доводячи правильність і справедливість наших дій. Вони мають усвідомити, що такої ситуації з рівнем володіння українською мовою, як було раніше, в Україні більше не буде", - сказав Клімкін. 

На думку міністра, нещодавно ухвалений закон про освіту не становить загрози дружбі України з сусідами, але для нас дуже важливо робити подальші кроки в контексті освіти в тісному діалозі з партнерами. 

Читайте також: МЗС у п’ятницю роз'яснить послам ЄС положення нового закону про освіту

Клімкін розповів, що після ухвалення закону розмовляв з румунським і польським міністрами закордонних справ, і, за його словами, вони чудово розуміють, що для нас фундаментально важливо, щоб усі наші громадяни на достатньому рівні володіли українською мовою.

У цьому контексті він навів приклад, який наводив прем'єр-міністру і міністру закордонних справ Угорщини.

Клімкін розповів, що минулого року відвідував угорське консульство у Береговому і після розмови з консулами спустився до зали, де відбувалося консульське обслуговування, щоб привітатися з нашими громадянами. "Дехто із щирою усмішкою відповів, а дехто просто мовчки посміхався. З'ясувалося, що деякі наші громадяни не володіють українською навіть, щоб привітатися", - констатував міністр.

Він поінформував, що МЗС разом з Міністерством освіти буде проводити спільні консультації і пояснювати, що ухвалення цього закону не означає, що в Україні не буде освіти угорською, румунською чи іншою мовою нацменшин. "Але всі наші громадяни повинні знати державну мову, вміти спілкуватися нею і почуватися частиною саме українського суспільства", - наголосив Клімкін. 

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада 255-ма голосами ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, врегульовує питання мови в освіті. 

Закон "Про освіту" передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Протест з приводу ухвалення цього закону висловили офіційні органи Польщі, Румунії та Угорщини, які мають велику діаспору в Україні.

Міністерство закордонних справ України у п'ятницю, 15 вересня,  планує провести зустріч із послами країн Євросоюзу та роз'яснити їм положення нового закону про освіту щодо мови навчання представників нацменшин.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-