Одна гора - три свята!
В суботу, 14 березня, працівники Українського національного інформагентства «Укрінформ» спільно з військовими 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Героя України Олега Куцина здійснили сходження на вершину гори Гимба (Закарпаття, масив Полонина Боржава).
На ці березневі дні припадає одразу три знакові події. Перша – 14 березня – це День українського добровольця, який було започатковано у 2017 році на честь перших 500 бійців Самооборони Майдану, що прибули на полігон «Нові Петрівці» для формування першого добровольчого батальйону.
15 березня відзначається 87-ма річниця проголошення Карпатської України. Омріяну українцями незалежність у 1939 році проголосив Сойм Карпатської України. Самостійна республіка проіснувала лише три доби, після чого була окупована угорськими військами, а січовики, національно свідома інтелігенція та державні діячі Карпатської України зазнали переслідування, – але пам'ять про події тих днів живе.

День проголошення незалежності Карпатської України – особливе свято і для ветеранів 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. Адже цей підрозділ Сухопутних військ ЗСУ названий саме на честь організації народної оборони «Карпатська Січ», яка після проголошення самостійності Карпатської України стала її національною армією. У річницю створення підрозділу ветерани з усієї України з’їжджаються на Закарпаття, аби вклонитися тим, хто виборював незалежність краю, чинив спротив угорським окупантам, прийняв бій і загинув на Красному полі поблизу Хуста.
Пам'ять про них особливо актуальна, коли недружній угорський сусід в особі Орбана знову відмовляє Україні в праві на самостійність і чинить всілякі провокації…

А ще – 1491 метр над рівнем моря гори Гимба було підкорено на честь 108-ї річниці Укрінформу, яку ми відзначимо 16 березня.


Ініціаторами символічного сходження була власкорівська спільнота (офіційно – Головна редакція регіональної інформації та власних кореспондентів). Ідею підтримали колеги інших редакцій: фотокори, СММники, випускові редактори, працівники адміністративно-господарської частини. Всі ці люди цілодобово працюють над тим, аби новини, інтерв’ю, репортажі, фото та відеоматеріали потрапляли до читача, і не лише українського. Адже Укрінформ має шість іномовних версій, нас читає весь світ, особливо під час війни, яку розв’язала РФ. Чи варто казати, що головною темою для агентства наразі є тема вторгнення, викриття злочинів, які вчиняє ворог, та героїзму українських захисників. Саме про них до 108-ї річниці Укрінформу ми готуємо фотоальбом «Командири Перемоги», який незабаром побачить світ.

Під час повномасштабної війни працівники агенції неодноразово отримували за свою працю відзнаки від військових та держави. Зокрема орденом «За заслуги» відзначено трьох власкорок регіональної редакції: Ірину Староселець, яка передавала репортажі з окупованого Херсона, Юлію Байрачну та Ольгу Звонарьову, що писали про перебіг подій на Харківщині й Запоріжжі. Під час роботи на місці влучання ракети Оля отримала важке поранення. Вона наполегливо відновлювалася і зараз уже тренується, аби пробігти напівмарафон!

Нещодавно орден "За заслуги" отримав редактор япономовної версії сайту "Укрінформу" Такаші Хірано. Багато років він доносить до японського суспільства правду про Україну і розв'язану проти нашої держави агресивну війну, підтримуючи готовність своїх співвітчизників допомагати Україні.
Володарями ордена «За заслуги» стали й фотокореспонденти Дмитро Смольєнко та В’ячеслав Мадієвський. Вони неодноразово ризикували життям: практично на нулі, намагаючись упіймати вдалий кадр на бойових позиціях, або фіксуючи злочини росіян проти Харкова.

Наш колега з Донеччини ще до вторгнення, у 2014 році пройшов пекло катівні «Ізоляція», де його піддавали страшним тортурам. Щоби витягти його звідти, довелося залучити міжнародну спільноту. На той час офіційного обміну полонених ще не існувало, тож нам порадили про цю історію не писати – мовляв, радійте, що живий.

Одним із перших звільнених із російської неволі став журналіст-укрінформівець Роман Сущенко, якого російська влада звинуватила у шпигунстві на користь України. Московський суд засудив журналіста до 12 років колонії суворого режиму, з яких він відсидів три. Увесь цей час ми не припиняли боротися за Романа. 7 вересня 2019 р. Сущенка було звільнено під час обміну українських полонених на російських злочинців.
Ще 27 укрінформівців воювали, зокрема, Олександр Свинаренко, Павло Негрей, Олександр Жигун, Олена Худякова, Віталій Голод, Маркіян Лисейко, Сергій Кузьмін. Частина з них були поранені, а дехто і зараз перебуває на позиціях, і колись ми про них обов’язково напишемо детальніше.


Серед працівників агенції є свій «кіборг» – Олександр Скиба разом зі своїми бійцями тримав позиції в Донецькому аеропорту.
На жаль, із зони АТО не повернувся наш колега Олег Задоянчук. За станом здоров’я він не мав би воювати, але вперто ходив до військкомату, поки там таки не здалися… Олег – справжній доброволець, якого ми також згадали сьогодні на горі Гимба.


Безжальна війна забирає життя не лише на фронті. Керівниця редакції мультимедіа Укрінформу Тетяна Кулик разом із чоловіком, відомим лікарем, загинула у власному будинку під Києвом внаслідок удару російського дрона.
На горі Гимба звучало також ім’я Героя України Олега Куцина, який як волонтер був причетний до створення добровольчої чоти «Карпатська Січ», а згодом став командиром Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ». Разом із побратимами він брав участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне. Був поранений у бою за селище Піски, а 19 червня 2022 року загинув у боях під Ізюмом. Це сталося за місяць після того, як частина його добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ» увійшла в лави Сухопутних військ ЗСУ як 49-й окремий піхотний батальйон «Карпатська Січ». Після смерті Куцина батальйон назвали його іменем.


Коли ми планували сходження на Гимбу, братню допомогу журналістам запропонували саме військові цього штурмового батальйону. На початку повномасштабної війни в його лавах захищав Україну Сергій Кузьмін, який наразі працює в Укрінформі. Укрінформівці не відмовилися об’єднатися: погодьтеся, два дружніх прапори на горі Гимба виглядають краще, аніж один.

З потрійним святом, друзі!
Ольга Коростельова, Київ–Закарпаття
Фото: Володимир Тарасов, Євген Котенко