Село Циркуни: святковий борщ з присмаком сліз

Про деокупацію села Циркуни, що за кілька кілометрів від Харкова, Генштаб ЗСУ офіційно повідомив 7 травня 2022 року. Однак місцевій владі та жителям добре відомо, що вже 5-го числа в населеному пункті не було жодного окупанта. Тож саме цього дня рік потому люди зібралися, щоб відсвяткувати своє звільнення, згадати загиблих і поговорити про майбутнє.

Як живе громада – у репортажі Укрінформу.

СВЯТО ЗІ СМАЧНИМ БОРЩЕМ І ГІРКИМИ СПОГАДАМИ

П’ятого травня у центрі Циркунів зібралися сотні людей. Посадовці висадили липи, вручили грамоти та подяки волонтерам. Хвилиною мовчання вшанували загиблих – цивільних і військових. А далі було свято з виступами місцевих колективів і смачними наїдками. Готували борщ, плов, піцу. Запахи їжі та диму перемішалися з ароматами тюльпанів, нарцисів, бузку, що рясно квітнуть під дворами. Та навіть на мить неможливо відволіктися і забути, що пережило село за два з половиною місяці окупації. Зруйновані будинки всюди та очі людей, у яких читається тривога.

- Ми довго вагалися – проводити цей захід чи ні. Дехто скаже, що не на часі. Але вирішили: маємо показати, що життя триває, треба гуртуватися задля відновлення, - говорить начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко.

Прийшли на свято 74-річна Тетяна та 78-річна Галина Крюкови.

- Куди мені було їхати з хворими ногами? Звідусіль летить… Страшне пережили, - говорить Галина Іванівна. – Ви знаєте, зараз це все виходить, тоді якось усього не усвідомлювали. Хата ходуном ходила. Зараз уся в тріщинах.

І додає: «Я в 45-му народилася… І оце, мабуть, і помирати в таку страшну війну».

Її сестра Тетяна Іванівна бідкається, що розбито будинки і в неї, і в дітей.

Пан Сергій підсумовує 72 дні окупації села по-чоловічому стримано: «Пережили».

Розповідає, як разом із дружиною та сусідкою ховалися в погребі, готували їжу на вогнищі, коли не було обстрілів. Протрималися на запасі вирощеної картоплі та консервації. Як і до всіх жителів, окупанти в його будинок приходили з «перевіркою», але приводу для утисків не знайшли. На вулиці дуже часто перевіряли документи. Однак найбільше страждали через обстріли.

- Прилітало на город, у двір – та так, що, вважаю, маю другий день народження. Зараз живемо нормально. Пустили маршрути, на роботу можна доїхати в Харків. Працюємо, і я, і дружина, - каже Сергій.

Згадує, як і багато його односельчан, що окупанти називали їхні Циркуни містом - бо на всіх дорогах асфальт, є кілька магазинів, кафе.

Не ходив на свято, а займався ремонтом харків’янин Микола Миколайович. У будинок, який зводив багато років, його родина планувала переселися навесні 2022-го.

- Так і не в’їхали. Готовність будинку була десь 99%. Та і добре, що не встигли сюди переселитися… - каже пан Микола.

Зазначає, що вже поміняли ворота, вставили вікна, поремонтували дах, позасипали вирви на подвір’ї. Тепер потрібно ще заново обкласти будинок, бо вся облицювальна цегла впала після одного з прильотів.

- Тут і міни були, і ракета. Добре, що не виникла пожежа – бо то був би кінець, - каже господар.

ЧАСТИНА ПІДПРИЄМСТВ ПОЧИНАЄ ВІДНОВЛЕННЯ

П’ятого травня у «Харківобленерго» відзвітували, що в Циркунах нарешті заживили останню вулицю. Роботи розпочалися ще у жовтні 2022 року, першу сотню споживачів підключили у грудні.

- Більш швидкому відновленню заважала щільність замінування - вибухівку знаходять тут і досі. Треба було виконати колосальний обсяг робіт, щоб повністю заживити село. Довелося замінити понад 20 силових трансформаторів, 40 км ліній електропередачі, 250 опор, понад 1000 ізоляторів, - розповіли енергетики.

Наразі фахівці працюють над відновленням електропостачання в інших населених пунктах громади: руйнування там дуже великі. Зокрема, у с. Руські Тишки розбито 12 підстанцій, констатує голова громади Микола Сікаленко.

- Мережа вся «лежить». Бригади вже зайшли туди, але потрібен час, - зазначає керівник.

За його даними, з майже 14 тис. жителів у громаді наразі живуть 3,5-4 тис. У самих Циркунах відкрилися вже чотири магазини, аптека, пошта. Відновлено два автобусних маршрути.

До повномасштабного вторгнення громада була самодостатньою, адже у Циркунах розташовувалася ціла промзона з успішними компаніями, деякі з яких реалізовували свою продукцію і за кордоном.

- Частина підприємств почала процес відновлення. Не всі, на жаль. Деякі очікують перемоги, я так розумію, - каже Сікаленко.

Нещодавно Циркуни (та ще п’ять населених пунктів на Чернівщині, Сумщині та Київщині) потрапили до експериментального проєкту уряду, за яким відбудова проходитиме комплексно та за новими принципами. Заявляється, що відбудовуватимуть не окремі будівлі та споруди, а все — із системним підходом, новим плануванням та повною трансформацією населених пунктів. Однак подробиць щодо реалізації цього проєкту ні місцева влада, ні обласна поки не знає. Наразі адміністрація громади намагається якомога швидше сформувати реєстр зруйнованих будівель. Обсяг роботи величезний, адже зовсім непошкоджених будинків у Циркунах годі знайти.

- Нам треба прискорити цю роботу, бо, оскільки ми потрапили в урядову програму, не можна втратити цей шанс. У самих Циркунах (адміністративному центрі громади. - авт.) близько 15% житла не підлягає відновленню, у Руських Тишках – відсотків 50, там цілі вулиці можна бульдозером вигортати. А загалом немає будинка, якого б не торкнулася біда. Чи вікна, чи дах, але пошкодження є. Здається, наче цілий будинок, а придивитися – весь у тріщинах. Ми ще не знаємо жодної конкретики по проєкту відбудови, але сподіваємося, що це дійсно буде краще, ніж було. Ми всі в надіях, - каже керівник громади.

Юлія Байрачна, Харків – Циркуни

Фото В’ячеслава Мадієвського