Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії
Організатор: Український інститут національної пам’яті, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Олександр Алфьоров - голова Українського інституту національної пам’яті, модератор; Олександр Лисенко - доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України; Віктор Крупина - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; Святослав Юсов - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; Віталій Нахманович - провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва.
Коротко. Учасники обговорять складні й травматичні аспекти історії України, пов’язані з техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу.
Захід приурочений до 40-річниці трагедії світового масштабу — вибуху на ядерному реакторі, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей і вплинув на здоров’я мільйонів.
Мета круглого столу — привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов масштабних трагедій і впливу війни на безпеку суспільства та довкілля.
Також будуть порушені питання руйнування критичної інфраструктури України, відповідальності за катастрофічні наслідки техногенних рішень і проблеми замовчування та викривлення інформації в умовах тоталітарного режиму.
Учасники окремо акцентують увагу на політиці пам’яті та на тому, як суспільство осмислює трагедії, що поєднують людський фактор, ідеологію та нехтування безпекою.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа - за посиланням.
Акредитація триватиме до 10:00 23 квітня 2026 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Техногенні катастрофи є історичною практикою росіян – експерт
Влаштування техногенних катастроф є усталеною історичною практикою Росії у досягненні військових цілей.
На це звернув увагу провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва Віталій Нахманович під час круглого столу в Укрінформі на тему ролі та участі тоталітарної системи у техногенних катастрофах.
Порівнюючи підрив радянськими військами Дніпрогесу в 1941 році та російськими окупантами Каховської ГЕС у 2023 році, експерт вбачає історичну спадковість у цих двох техногенних катастрофах і пропонує не шукати в діях росіян раціо.
«Коли починаємо вимірювати ці катастрофи раціональними мотивами, то з воєнної точки зору начебто підрив Дніпрогеса був правильним, бо це затримало німців аж на місяць, а ось підрив Каховської ГЕС був неправильним, хоча цим повністю було зірвано наступ російських військ. До того ж, станом на червень 2023 року вже був майже рік, як Херсонська область «була включена до складу РФ». Тобто росіяни вчинили цей злочин - з їхнього погляду - на власній території проти власного народу, який вони щойно «визволили», возз’єднали й ощасливили. Це показує моральний архетип поведінки. Коли ми починаємо шукати якісь раціональні мотиви в діях росіян, то відходимо в бік від основної проблеми таких катастроф», - вважає Нахманович.
Він нагадав, як росіяни сотнями років вдавалися до штучних техногенних катастроф як способу боротьби з ворогами, і не визнаючи своєї участі в них.
«У зв’язку з підривом Дніпрогесу й Каховської ГЕС варто також нагадати про підрив Хрещатика в 1941 році або як росіяни спалили Москву у 1812 році разом зі своїми пораненими солдатами і місцевим населенням після того, як її зайняв Наполеон. При цьому провина за це перекладалася на французів, так само як у 1941 році - на німців, а у 2023 році - на Україну, яка начебто сама зруйнувала Каховську ГЕС», - зазначив експерт.
На його думку, створення штучних техногенних катастроф у боротьбі з ворогами є притаманною російському архетипу поведінкою, яка циклічно повторюється впродовж усієї історії.
«Об’єднавши всі ці приклади, бачимо, що держава для них - це завжди ідол, а людина – ресурс, і головне – зберегти режим і його імідж. Основою ж режиму є завжди брехня, приховування правди, перекладання провини на когось іншого. Повне відчуження від власної землі й народу – і на своїх територіях, і на захоплених землях Росія поводиться, як окупант. При цьому – повна безвідповідальність, адже ніколи їхнє вище керівництво не несе відповідальності за такі злочини й катастрофи. І абсолютна циклічність такої поведінки, яка щоразу відтворюється протягом століть», - наголосив Нахманович.
Під час круглого столу обговорювали складні й травматичні аспекти історії України, пов’язані з техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу. Метою було привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов масштабних трагедій і впливу війни на безпеку суспільства та довкілля.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська в ніч проти 6 червня 2023 року здійснили підрив Каховської ГЕС, чим спричинили масштабну техногенну катастрофу.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
