Презентація всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні»
Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group), Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Олексій Антипович - співзасновник і CEO Rating Group; Віктор Єленський - голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Микита Потураєв - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Олег Саакян - політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості.
Питання до обговорення:
- Рейтинг довіри до основних лідерів релігійних конфесій в Україні.
- Співвідношення кількості церков до кількості парафіян тієї чи іншої конфесії.
- Релігійні практики та вірування українців.
- Ставлення громадян до різних релігійних конфесій.
- Загальне бачення релігійної ситуації в Україні.
- Ставлення до процесу переходу церков від УПЦ до ПЦУ.
- Ставлення суспільства до заборони релігійних організацій, пов’язаних з Росією, та запровадження санкцій проти їхніх лідерів.
Коротко. Кому з релігійних лідерів найбільше довіряють українці? Яка церква сьогодні є найпопулярнішою? Чи підтримує суспільство заборону окремих конфесій?
Відповіді на ці та інші питання можна буде дізнатися під час презентації результатів всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» (Rating Group) у травні 2026 року.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Україні наразі заброньовані 6,5 тисяч священників - Єленський
Понад 10 тисяч релігійних організацій в Україні отримали статус об’єктів критичної інфраструктури, а близько 6,5 тисячі священнослужителів — право на бронювання від мобілізації.
Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«У зв’язку з тим, що церкви та релігійні організації здійснюють величезну гуманітарну й соціальну роботу, зміцнюють тил і підтримують фронт, релігійні організації можуть бути віднесені до об’єктів критичної інфраструктури, якщо відповідають низці визначених вимог», - зазначив він.
За його словами, серед таких вимог:
- реєстрація статуту релігійної організації у встановленому законом порядку.
- Організація не повинна перебувати на тимчасово окупованій території.
- Її статут не має втратити чинність у зв’язку з вимогами законодавства щодо найменування.
- Також релігійна організація не повинна бути афілійованою із забороненою в Україні релігійною організацією. На сьогодні такою організацією є Російська православна церква.
- Крім того, релігійна організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових організацій та мати належний стан податкової звітності.
Саме тоді релігійні організації можуть бути віднесені до критичної інфраструктури.
«Із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, наразі до критичної інфраструктури віднесено трохи більше ніж 10 тисяч», - поінформував Єленський.
Голова ДЕСС підкреслив, що керівники таких релігійних організацій, якщо вони є священнослужителями, можуть отримати відстрочку від мобілізації через механізм бронювання. Право на бронювання також мають священнослужителі, які здійснюють служіння в таких релігійних організаціях.
«На сьогодні заброньовано близько 6,5 тисячі священників», - наголосив посадовець.
Він також розповів, що дослідження, проведені Центром Разумкова, показали цікаві результати громадської думки. Близько 25% опитаних вважають, що священники повинні служити в армії нарівні з усіма іншими громадянами. Водночас 44% переконані, що для священнослужителів мають бути передбачені винятки. Якщо ж вони проходять службу, то не як комбатанти.
Відомо, що для низки так званих літургійних церков — зокрема православних і католицьких — священник може приносити лише безкровну жертву й не має права брати до рук зброю. Відповідно до церковних канонів, навіть у разі ненавмисного вбивства він може бути позбавлений священного сану.
«Сотні українських священників служать капеланами у Силах оборони України. Значна кількість священнослужителів також опікується українськими біженцями. Причому багато хто робить це у вільний від служіння на своїй парафії час. У деяких населених пунктах, особливо в прифронтовій та так званій сірій зоні, релігійна громада фактично залишається містоутворюючим або селищеутворюючим центром, навколо якого гуртуються люди та організовується суспільне життя», - додав очільник ДЕСС.
Як повідомляв Укрінформ, до Православної церкви України перейшли релігійні громади сіл Чернявка та Городківка Житомирської області, які раніше підпорядковувалися УПЦ МП.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк