Проблемні питання ядерної та екологічної безпеки в умовах війни
Організатор: ГО «Інститут глобальної політики».
Учасники: Олександр Бондар – директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України», доктор біологічних наук, професор, академік НААН України, заслужений діяч науки і техніки України; Юрій Сапожников – голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енегропроєкт», кандидат технічних наук; Юрій Андрійчук – директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки, кандидат наук з державного управління; Юрій Когут – експерт з питань енергетичної безпеки, генеральний директор консалтингової компанії «Сідкон», кандидат юридичних наук (онлайн); Сергій Тараканов – генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» (онлайн); Олег Дудар – ексголовний інженер Запорізької АЕС (онлайн).
Модератор: Олег Березюк – директор Інституту глобальної політики.
Чому це важливо?
Повномасштабна збройна агресія РФ проти України спричинила низку серйозних ядерних та екологічних загроз. Зокрема, йдеться про ризики, пов’язані із захопленням російськими військами Запорізької АЕС, підривом дамби Каховської ГЕС, а також терористичними ударами по українській енергетичній інфраструктурі, нафто- і газопроводах.
4 березня 2026 року виповнилося чотири роки відтоді, як російські війська захопили Запорізьку АЕС. Упродовж цього часу станція перебуває в окупації та використовується як інструмент шантажу, а світ уже чотири роки живе під загрозою ядерної небезпеки.
Під час пресконференції йтиметься про основні виклики та загрози у сфері ядерної та екологічної безпеки, які постали перед Україною та міжнародним співтовариством в умовах війни, а також про їхні можливі наслідки.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
МАГАТЕ перетворилося на «поштаря» між сторонами конфлікту - експерт
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) не забезпечує реального контролю за дотриманням норм ядерної безпеки на окупованій Запорізькій АЕС, оскільки його структура перебуває під значним впливом РФ.
Таку думку під час пресконференції в Укрінформі висловив голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енергопроєкт» Юрій Сапожников.
За його словами, енергоблоки на станції не розраховувалися на вплив військової техніки. Максимальне зовнішнє навантаження, передбачене проєктом, - падіння конструкторного літака.
«Я попросив колег, у яких були відповідні моделі цих енергоблоків, зробити розрахунок ймовірності пошкодження активних зон. Загалом ймовірність пошкодження активної зони вираховується раз на мільйон років (експлуатації ядерного реактора - ред.). А в ситуації, яка виникла на Запорізькій станції, мені повідомили, що ця ймовірність зросла майже до одиниці. Ну, тобто це те, що потенційно може відбутися завтра», - повідомив Сапожников.
Він додав, що що Україна має робити все, щоб ЗАЕС залишалася в українській власності, та створювати фізичні й юридичні перешкоди, щоб станція не запрацювала на користь агресора.
На думку експерта, міжнародне регулювання виявилося недієвим в умовах війни, оскільки в структурі МАГАТЕ вплив Росії та України є незіставним.
«На жаль, МАГАТЕ має свою структуру, і в цій структурі досить великий вплив росіян. Воно перетворились у даній ситуації більше на поштаря, який переносить інформацію від одної ворогуючої сторони до іншої. Чи можна було б встановити інші функції? Я вважаю, так», - наголосив він.
Директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» Олександр Бондар порівняв потенційну аварію на ЗАЕС із трагедією 1986 року.
Він пояснив, що на ЧАЕС було 2 000 паливних збірок, тоді як на ЗАЕС їх 18 000, тому забруднення території може бути у 9-10 разів більшим. Крім того, науковець вказав на іншу критичну мішень - уранові могильники у Жовтих Водах. Якщо туди влучить російська ракета - вміст могильників може потрапити у Дніпро й забруднити значні площі.
Директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки Юрій Андрійчук зупинився на екоциді, спричиненому підривом Каховської ГЕС. Він зазначив, що через відсутність води з водосховища морська вода починає видавлювати підземні води, що призведе до засолювання ґрунтів і перетворення півдня на пустелю.
Також експерт розповів про використання ворогом трубопровідної інфраструктури.
Для подолання кризи та боротьби з дезінформацією експерти озвучили ідею створення «ситуаційної інформаційної кімнати» на базі наукового інституту під егідою військових організацій.
Такий центр мав би надавати об'єктивну інформацію щодо рівня забруднення різних територій, замінування, наслідків розливів нафти та небезпечних явищ в атомній енергетиці.
Експерт із питань енергетичної безпеки, генеральний директор консалтингової компанії «Сідкон» Юрій Когут підтримав тезу про недостатність чинних заходів безпеки. Він закликав до проведення аудиту фізичної безпеки станцій та встановлення персональної відповідальності за допущені прорахунки.
Як повідомлялось, Рада керівників МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка визнає прямі наслідки для ядерної безпеки та захищеності, спричинені систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України.
Відео: