Пропаганда в смартфоні: чи став Телеграм розплідником російської пропаганди

Пропаганда в смартфоні: чи став Телеграм розплідником російської пропаганди

Укрінформ
24 січня, 12:00 - брифінг на тему: "Пропаганда в смартфоні: чи став Телеграм розплідником російської пропаганди".

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікери: Світлана Сліпченко - керівниця проекту VoxCheck; Мирослава Маркова - аналітикиня VoxCheck, співавторка дослідження; Вадим Міський - програмний директор ГО «Детектор медіа», автор блогу про російську пропаганду для закордоної аудиторії; Марина Воротинцева - старший аналітик Центру протидії дезінформації при РНБО; Павло Бєлоусов - експерт Школи цифрової безпеки DSS380. 

Теми до обговорення:

  • Як ідентифікувати Телеграм-канал, який розповсюджує ворожу дезінформацію?
  • Які основні наративи та прийоми російської пропаганди у Телеграмі?
  • Чи змінилася російська пропаганда з 24 лютого? І які наративи залишилися незмінними?
  • Які наративи російської пропаганди можуть стати популярними у 2023 році?
  • Кібербезпека у Телеграмі: які загрози – окрім інформаційних – несуть анонімні телеграм-канали та якою інформацією краще не ділитися у месенджері?
  • Що Україна на державному рівні робить, аби протидіяти російській дезинформації зокрема і в Телеграмі під час повномасштабної війни?

Коротко. В межах дискусії VoxCheck презентує своє дослідження дезінформації у Телеграмі. У команді проаналізували понад 5,5 тисяч повідомлень із майже 60 російських та проросійських Телеграм-каналів та виділили 19 основних дезінформаційних наративів.

Троє з чотирьох українців читають новини переважно у соціальних мережах. І більшість опитаних надають перевагу саме Телеграму. Однак саме у Телеграмі російська пропаганда почувається найкомфортніше. Адже, на відміну від Фейсбука, Ютуба або Твіттера, контент у Телеграмі майже не модерується. То ж це розв’язує руки пропагандистам та дає їм більше методів для впливу на населення.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Аналітики назвали найпоширеніші пропагандистські наративи, поширювані на Телеграм-каналах

Аналітики проєкту VoxCheck під час дослідження щодо дезінформації у Телеграмі визначили 19 основних наративів, які поширюють проросійські та російські канали.

Про це йшлося під час презентації дослідження “Дезінформація про Україну в російських та проросійських Телеграм-каналах”, що відбулася у Медіацентрі Україна-Укрінформ.

Керівник проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко зауважила, що дослідження охопило 59 російських і проросійських Телеграм-каналів. Команда, яка працювала над дослідженням, зібрала 5,5 тисячі кейсів дезінформації і сформувала основні 19 наративів ворожої пропаганди.

“Але метою нашого дослідження... було показати, що є канали, які мімікрують під цілком українські ресурси, що вони нібито намагаються писати проукраїнські контексти, доносити своєрідну альтернативну інформацію. Однак по факту... виявилося, що вони є ретрансляторами російських наративів”, - заявила представниця VoxCheck.

Своєю чергою співавторка дослідження, аналітик Мирослава Маркова зауважила, що під час дослідження аналізувалися 41 російський Телеграм-канал і 18 проросійських. При відборі команда враховувала і кількість підписників, і популярність серед населення.

“Як проросійські ми класифікували такі, які мімікрують під нібито українські чи то медіа, чи подеколи українські блоги, і які намагаються інформувати нібито українську аудиторію і прямо заявляють, що вони є українським джерелом, і просувають більш маніпулятивно, але - ті самі наративи (що й російські канали з відкритим позиціонуванням — ред.)”, - зазначила вона.

За її словами, проросійські Телеграм-канали намагаються посіяти недовіру до українських джерел і думку, що правди як такої існувати не може, адже вони “підміняють саме поняття правди”, - сказала вона. Маркова також назвала найпоширеніші наративи проросійської пропаганди у Телеграмі, які зафіксували дослідники.

“Найбільшим серед них (наративів — ред.) виявився, як серед російських, так і проросійських каналів, саме про так звані небезпечні військові біологічні лабораторії в Україні - це понад 900 кейсів дезінформації. Про нібито терористичні дії української влади, про те, що ми нібито влаштовуємо теракти, чи з прямим формулюванням, що Україна — це держава-терорист, - понад 500 кейсів дезінформації”, - сказала експерт.

Вона зазначила, що зафіксовано й понад 400 кейсів різних фейків, спрямованих на виправдання російської агресії проти України, - щодо причин вторгнення рф в Україну або нібито української політики, яка призвела до того, що росія “змушена” була реагувати.

“Дуже показово, що понад 300 кейсів дезінформації було про те, що нібито Україна влаштовує у світі продовольчу кризу, а не рф - (щоб) прямо зняти з себе відповідальність. Також дуже поширений наратив як проросійських, так і російських (Телеграм-каналів — ред.), що українці прагнуть приєднатися до рф — це понад 300 кейсів”, - сказала співавтор дослідження.

Певна частина цих кейсів стосувалася псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях, зауважила Маркова. “Також було багато кейсів, які були покликані показати масову підтримку російської армії в Україні, нібито населення дуже активно приймає (російських військових — ред.). І також дуже поширений наратив, і цікаво, що його просували також і проросійські медіа — заперечення того, що рф взагалі скоює воєнні злочини в Україні”, - зазначила аналітик.

Пропаганді рф слід протиставляти сильні проукраїнські образи - експерти

У відповідь на пропагандистські заяви потрібно створювати контрнаративи, пояснювати реальний стан речей, протиставляти сильні проукраїнські образи, а також забезпечувати підвищення медіаграмотності населення.

Таку думку висловила керівник проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ. 

На її переконання, такі освітні заходи мають проводитися серед людей різного віку та професій. 

“Такі навички, як медіаграмотність, мають формуватися вже зі шкільного віку”, - наголосила  Сліпченко. 

Своєю чергою програмний директор ГО «Детектор медіа», автор блогу про російську пропаганду для закордонної аудиторії Вадим Міський відзначив важливість забезпечення  ресурсів на боротьбу із пропагандою. За його словами, новим інструментом є пребанкінг. 

“Показуючи, що низка фейків вкладається в певний наратив, завчасно інформуємо аудиторію про те, що схожі новини - 99,9% фейк. Цей метод насправді спрацював для українців. Якщо їм показати ще одну новину про біолабораторії, то вони в них просто не повірять”, - зауважив Міський. 

На думку старшого аналітика Центру протидії дезінформації при РНБО Марини Воротинцевої, дієвими способами протидії пропаганді є розуміння цільових аудиторій та активна співпраця з іноземними журналістами. 

“У нас є партнери по всій Європі. Ми повідомляємо одне одного, що бачимо і що чуємо. Тож ми працюємо таргетовано з аудиторією журналістів та верифікаторів інформації за кордоном”, - зазначила вона.

Вона наголосила, що довіряти слід лише авторизованим, офіційним джерелам інформації. 

Як повідомлялося, аналітики проєкту VoxCheck  презентували дослідження “Дезінформація про Україну в російських та проросійських Телеграм-каналах”.

Минулого року на Youtube заблокували понад 100 пропагандистських каналів - експертка

На платформі Youtube створюється досить велика кількість пропагандистських каналів, і Центр протидії дезінформації при РНБО відстежує всі канали на Youtube, які розповсюджують пропаганду.  

Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ повідомила старша аналітикиня Центру протидії дезінформації при РНБО Марина Воротинцева. 

“Тільки за минулий рік було заблоковано більш як сто таких каналів, видалено весь контент. Ми верифікуємо ці канали, визначаємо адміністраторів і працюємо з адміністрацією Гугла” - зауважила Воротинцева. 

Представниця РНБО також зазначила, що не всі їхні прохання виконуються - для заблокування певного джерела пропаганди на Youtube вони мають надати аргументоване звернення. 

“Коли ми достатньою мірою готуємо доказову базу з приводу цього контенту - канали блокуються”, - уточнила аналітикиня. 

Відповідаючи на питання, Воротинцева також розповіла, що є й такі сайти, які маскуються під європейські медіа. На перший погляд, відрізнити їх від професійних доволі складно. 

“Ми дуже потужно працюємо зі світовими корпораціями, які блокують доступ до певних вебсайтів. Останніми місяцями ми виявили мережу, понад 300 сайтів, які імітують європейські медіа”, - сказала вона. 

За її словами, пересічний іноземець у пошуку новин, відкривши такий сайт, спочатку не помітить ніякої різниці. 

“Такий сайт дуже схожий на реальне медіа, написане гарною мовою. Але якщо ви почитаєте його кілька днів, то побачите усю улюблену риторику російської пропаганди: геї, масони, українські нацисти, фашисти, українські жінки, які забирають чоловіків з європейських родин і т.д.”, - додала експертка. 

Окремо Воротницева також зауважила, що більшість таких сайтів вже не працює. 

Як зазначалося, 20 січня у РНБО спростували фейк про знищення росіянами американського танка Abrams.

Відео:

Video:

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-