В очікуванні модернізації: коли українці зможуть дихати на повні груди

В очікуванні модернізації: коли українці зможуть дихати на повні груди

Укрінформ
28 січня, 10:00 - пресконференція на тему: «В очікуванні модернізації: коли українці зможуть дихати на повні груди»

Організатор: Проєкт «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ.

Спікери: Руслан Стрілець - заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Габріель Зауер - директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» (участь ОНЛАЙН); Андрій Гунько - координатор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» (участь ОНЛАЙН); Світлана Сушко - керівник напряму промислового забруднення команди підтримки реформ при Міндовкілля; Сергій Вихрист - консультант проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України»; Ірина Черниш - голова ГО «Save Dnipro» (участь ОНЛАЙН).

Модератор: Остап Єднак - керівник команди підтримки реформ при Міндовкілля.

Коротко. Учасники пресконференції обговорять законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Як повідомляють організатори, цей законопроєкт покликаний закласти основи реформи  у сфері попередження, зменшення та контролю промислового забруднення. Його мета -  регулювання впливу на довкілля великих забруднювачів шляхом застосування найкращих доступних технологій і впровадження інтегрованого дозволу. У свою чергу  інтегрований дозвіл забезпечить комплексний підхід до захисту довкілля, в тому числі водних ресурсів, атмосферного повітря, ґрунтів, а також зменшить обсяги утворення відходів та допоможе запобігти промисловим аваріям.

Реформа у сфері промислового забруднення має забезпечити довгоочікувану модернізацію вітчизняної промисловості та підвищення її конкурентоздатності Вона спрямована на покращення стану довкілля та здоров’я населення за рахунок суттєвого скорочення викидів, які щорічно забирають тисячі життів українців та коштують державі 6% ВВП. Впровадження цього законопроекту наблизить Україну до високих європейських стандартів з екологічної безпеки.

Представники ЗМІ можуть надсилати питання спікерам за електронною адресою: andrii.hunko@giz.de

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць лімітовано.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Екологічна модернізація відповідає нормам ЄС і є економічно вигідна підприємствам - експерти

Законопроєкт, який закладає основи реформи у сфері попередження, зменшення та контролю промислового забруднення, відповідає нормам ЄС і є вигідним для бізнесу.

На цьому наголосили учасники пресконференції в Укрінформі на тему: «В очікуванні модернізації: коли українці зможуть дихати на повні груди».

Законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який розглядає Верховна Рада, встановлює цивілізовані екологічні правила для підприємств і відповідає нормам ЄС щодо забруднювачів повітря, сказав заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець.

«Ми маємо документ, який дозволяє Україні насамперед імплементувати 75-ту європейську директиву. Вона встановлює цивілізовані правила, за якими повинні працювати всі промислові підприємства. Закон передбачає впровадження найкращих доступних технологій, коли підприємство на етапі будівництва чи реконструкції має показати, яку технологію використовуватиме для певного виробництва і розрахунок характеристик впливу на довкілля, а дозвільний орган прийме рішення про сукупний вплив на територію. Таким чином, питання пошуку порушень переростає у процес діалогу промисловості з відповідним уповноваженим органом, який ухвалює рішення», - зазначив Стрілець.

Він наголосив, що це європейська модель, яка запроваджує чіткі правила контролю, гранично доступні концентрації для підприємств-забруднювачів задля дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Україна від запровадження європейського механізму регулювання отримує не лише екологічні, а й економічні та політичні вигоди, вважає директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, Габріель Зауер.

«Україна отримує переваги від запровадження такого ефективного механізму регулювання, тому що він відповідає сучасним принципам громадської участі, сприятиме модернізації промислових установок, зменшить адміністративний тягар, взято до уваги питання ефективного моніторингу, прозорості при видачі інтегрованих дозволів. Йдеться про відповідність міжнародним стандартам, і втілення норм європейської директиви є дуже важливим кроком для реалізації такого рівня відповідності, зокрема виконання міжнародних зобов’язань держави, закріплених в угоді про Асоціацію, дає рівні права в торгівлі з країнами ЄС», - наголосив Зауер.

Вимоги щодо модернізації великих промислових забруднювачів не з’явилися сьогодні. Вони давно передбачені чинним законодавством і міжнародними зобов’язаннями України. Законопроєкт 4167 закладає прозорий європейський механізм виконання вимог щодо модернізації, зазначив консультант проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» Сергій Вихрист.

«Цей закон не перезапроваджує модернізацію, а дозволяє перейти від ручного керування цього процесу, закладає механізм реалізації впровадження модернізації на багато років і циклів вперед, що сприятиме довгостроковому плануванню. Цей механізм у багатьох аспектах спрощує життя, тому що три дозволи для підприємств будуть замінені інтегрованим дозволом. Крім того, дуже чітко визначено всі етапи, процедури і форми долучення до цієї процедури», - наголосив Вихрист.

Тим часом Стрілець закликав бізнес не боятися запровадження екологічних стандартів для їхніх підприємств, оскільки пов’язані з цим витрати окупляться і навіть стануть економічно вигідними.

«Найкращі доступні технології – це зниження собівартості випуску продукції для бізнесу. По-друге, це звільнення від платежів під час перетину кордону, які змушені сплачувати підприємства, що експортують свою продукцію до країн ЄС, якщо вона випускається не з врахуванням чистих технологій. Якщо підприємці інвестуватимуть, то вони фактично в середньостроковому періоді збільшать свої прибутки, а населення України отримає не меншу вигоду у вигляді чистого довкілля», - наголосив Стрілець.

Навколо законопроєкту останні дні шириться багато міфів і маніпуляцій. «Окремі представники промислових підприємств-забруднювачів намагаються дискредитувати законопроєкт з метою затягування реформи і модернізації виробництв, інвестуючи не в модернізацію, а в купівлю яхт і віл за кордоном. Наш «Почекун» чекає вже десятки років модернізації і зменшення забруднення», – зазначив директор команди підтримки реформ при Міндовкілля Остап Єднак.

Процедуру запровадження законопроєкту й деякі міфи, які має бізнес щодо нових правил, розповіла керівник напряму промислового забруднення команди підтримки реформ при Міндовкілля Світлана Сушко.

«Реформа у сфері промислового забруднення покликана збалансувати інтереси промисловості, держави і людей через впровадження найкращих доступних технологій. Один з викликів сьогодні – це короновірусна криза, яка продемонструвала, що чисте повітря неможливо купити за гроші чи замінити кисневою маскою, і нема нічого важливішого, ніж дихати на повні груди. Перехід на застосування найкращих доступних технологій є поступовим і передбачає реалістичні строки на впровадження європейських екологічних вимог. Законопроєктом запропоновано графік переходу на нове регулювання, а також передбачено можливість надання відступу до 7-ми років існуючим установкам», - пояснила Сушко.

Голова ГО SaveDnipro Ірина Черниш наголосила, що «Україна до сьогодні не рахує збитки, які несе економіка країни від втрат громадського здоров’я як наслідок роботи промислових забруднювачів, потужності яких зношені на понад 80%. Тоді як за підрахунком міжнародних партнерів вони майже сягають астрономічних 6% ВВП. Проєкт закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» - це не просто крок на шляху до виконання Україною міжнародних зобов’язань, це стрибок до чистішого та безпечнішого довкілля українських міст».

Як наголосили організатори, законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» покликаний закласти основи реформи у сфері попередження, зменшення та контролю промислового забруднення. Його мета - регулювання впливу на довкілля великих забруднювачів шляхом застосування найкращих доступних технологій і впровадження інтегрованого дозволу. У свою чергу інтегрований дозвіл забезпечить комплексний підхід до захисту довкілля, в тому числі водних ресурсів, атмосферного повітря, ґрунтів, а також зменшить обсяги утворення відходів та допоможе запобігти промисловим аваріям.

Реформа у сфері промислового забруднення має забезпечити довгоочікувану модернізацію вітчизняної промисловості та підвищення її конкурентоздатності. Вона спрямована на покращення стану довкілля та здоров’я населення за рахунок суттєвого скорочення викидів, які щорічно забирають тисячі життів українців і коштують державі 6% ВВП. Впровадження цього законопроєкту наблизить Україну до високих європейських стандартів з екологічної безпеки.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-