Гуманітарні виклики в окупованому Криму

Гуманітарні виклики в окупованому Криму

Укрінформ
15 жовтня, 15:00  -  круглий стіл - експертна нарада на тему: «Гуманітарні виклики в окупованому Криму» 

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Центр суспільних досліджень «Український меридіан»; Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях».

До участі запрошені: Ігор Попов - народний депутат 8-го скликання, експерт Інституту майбутнього; Михайло Самусь - заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань; Микола Давидюк - політолог, автор книги «Як працює путінська пропаганда»; Павло Лакійчук - експерт Центру глобалістики «Стратегія XXI»; Віталій Власюк - адвокат, кандидат юридичних наук (міжнародне право); Євген Гольцов - українсько-канадський журналіст; Андрій Чвалюк - кандидат юридичних наук, експерт Асоціації реінтеграції Криму; Олексій Плотніков - кандидат юридичних наук, експерт Асоціації реінтеграції Криму; Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан», модератор; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент», модератор.

Коротко. Захід буде присвячено ключовим викликам для мешканців півострову, України та світового співтовариства, що загострилися у 2020 році. Науковці та практики, об’єднані в низку громадських ініціатив, викладуть свою оцінку спробам влади РФ легітимізувати замах на анексію Криму, перекласти відповідальність за економічну, екологічну та соціальну кризи на півострові на владу України. Будуть обговорені фактори мілітаризації Криму, контролю агресора над морськими акваторіями навколо півострову. Експерти нададуть оцінку заходам влади України з питань деокупації та реінтеграції Криму на нинішньому етапі.

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь).

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Громадськість має активно підтримати Кримську платформу - експерти

Міжнародна платформа з деокупації Криму є дуже перспективним механізмом, і громадськість має активно її підтримати.

На цьому наголосили учасники круглого столу - експертної наради в Укрінформі на тему «Гуманітарні виклики в окупованому Криму».

«Свідоме розведення питання окупованого Криму і окупованих територій Донбасу пропагується всюди. Питання Криму намагаються закрити, тому є необхідність підняття його на новий рівень. Про нього ніхто не забуває, але треба нова якість. Одна з таких ініціатив – створення Міжнародної кримської платформи... 23 вересня вона була презентована Президентом у виступі в ООН», - сказав співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан» Дмитро Левусь.

Він нагадав, що, за словами першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, Кримська платформа буде багаторівневою ініціативою, що включатиме рівень політичний, рівень міністрів оборони та закордонних справ, міжпарламентський та рівень експертів.

«Питання Криму обговорюватиметься на найвищому рівні – це саміт, який планується на 26 лютого. Вкрай необхідна ідея, яка потребує втілення. Проблеми, які існують в окупованому Криму, мають обговорюватися постійно на таких найвищих майданчиках… Але і ми маємо порушити проблеми, які декларували. Є певні ідеї, певні думки. Думаю, що ми зможемо ці речі реалізувати. Громадськість, експертна спільнота може і мусить зробити свій внесок в деокупацію Криму, зокрема ґрунтуючись на ініціативі "Кримська платформа"», - зазначив Левусь.

Водночас виконавчий директор БФ «Акцент» Олег Лісний згадав про те, що Президент України порушував кримське питання під час нещодавнього візиту до Великої Британії, обговорював його і під час візиту президента Польщі до Києва.

«У спільній заяві двох президентів (України та Польщі - ред.) було чітко продекларовано, що кримські санкції можуть бути скасовані тільки після деокупації Криму. Але і громадянське суспільство не мусить просто спостерігати. Ми маємо діяти активно. І ми, як мінімум, вже не даємо цьому питанню зникнути з медіапростору», - зауважив Лісний.

Учасники заходу також висловили свою оцінку щодо спроб влади РФ легітимізувати замах на анексію Криму, перекласти відповідальність за економічну, екологічну та соціальну кризи на півострові на владу України. Йшлося також про фактори мілітаризації Криму, контролю агресора над морськими акваторіями навколо півострова.

Паспортизація та інтернет-телебачення є важливими механізмами протидії російській пропаганді в Криму - політолог

Українські паспорти, освіта, інтернет-телебачення, вибори голів місцевих рад в Криму та депутатів від Криму до українського парламенту серед тих, хто виїхав з півострова і залишився на ньому, мають стати механізмами протидії російській пропаганді на окупованому півострові.

Про це сказав політолог, автор книги «Як працює путінська пропаганда» Микола Давидюк під час круглого столу - експертної наради в Укрінформі на тему «Гуманітарні виклики в окупованому Криму».

«Щодо протидії російській пропаганді в Криму – Україні треба не діяти симетричними методами. Росія користується медійністю, телевізором. І якщо ми будемо намагатися протистояти їй цими ж інструментами, то перемогти ми точно не зможемо. Одна дуже сильна сторона України – це вища освіта. І як щодо Донбасу, так і щодо Криму треба більше акцентів робити на вступну кампанію, комунікувати з батьками, вступниками і витягувати цих молодих людей на нашу територію», - зазначив Давидюк.

Ефективні механізми, на його переконання, – це паспортизація та інтернет-телебачення.

«Ми маємо паспорт, який входить в двадцятку кращих паспортів світу, який дозволяє мобільно пересуватися більш ніж у сотню країн. Це той інструмент, яким теж потрібно користуватися в рази активніше і Росію перегравати. Третя річ – це інтернет-телебачення. Я думаю, що звичайним телебаченням ми зараз ні на що не вплинемо, але, умовно кажучи, якщо кожна третя реклама у Фейсбуці буде українською, буде нести певне ідеологічне, політичне значення, це допоможе нам отримати бажаний результат», - сказав політолог.

Водночас він зауважив, що найбільшу ставку робив би на вибори.

«До цього потрібно буде повертатися на національному рівні під час обговорення, - що, проводячи вибори чи до місцевих рад, чи до парламенту, необхідно обирати органи до міських, селищних рад Криму. Ми повинні обирати велику кількість людей, яка виїхала на неокуповану територію, серед них і проводити голосування. По-друге, електронне голосування проводити на території окупованого Криму. Сьогодні є достатньо програмного забезпечення, у держави є такі речі як мобільний додаток «Дія», це можна скомпонувати як сучасний інструмент проведення електронних виборів. І нехай ці люди на окупованих і неокупованих територіях обирають своїх представників», - зазначив Давидюк.

За його словами, ці обрані люди будуть в постійному режимі займатися проблемами тих територій, з яких вони виїхали і на які Україна збирається повертатися.

«Таким чином ми отримаємо велике лобі людей, які постійно будуть тримати Крим в порядку денному України, будуть доносити ці ідеї, ці проекти до тих територій, які в Криму залишилися. І ми не мали би зараз у Верховній Раді 20 порожніх крісел, а мали би 20 людей, які виключно би займалися питаннями Криму. Точно така сама ситуація з мерами міст», - підкреслив експерт.

При цьому він нагадав історію про ексмера одного з окупованих міст на Донбасі, який сьогодні працює водієм у Uber, але є «найбільшим послом окупованого Донбасу».

«Він розповідає, що там відбувається, як і де. Він робить дуже багато різних гуманітарних речей, хоча це одна людина. І якщо би ми мали таких людей по Криму, які би працювали дистанційними інтернет-інструментами, багато в чому ми могли би покращити ситуацію», - вважає Давидюк.

До питання води в Крим необхідно підходити, як до винятково гуманітарної проблеми - юрист

Питання поставок дніпровської води в окупований Крим має обговорюватися в Україні, і до цієї проблеми необхідно підходити, як до винятково гуманітарної проблеми, не пов'язаної з мілітаризацією Криму.

Про це в Укрінформі під час круглого столу "Гуманітарні виклики в окупованому Криму" сказав адвокат, кандидат юридичних наук Віталій Власюк, передає кореспондент Укрінформу.

"Дуже часто звучить розумна теза про те, що постачання води повинно залишатися виключно гуманітарною проблемою. Вона не повинна сприяти мілітаризації, не повинна забезпечувати водою військові об'єкти, можливо, і економічні об'єкти", - сказав Власюк.

За його словами, суспільство в Україні має подумати про те, що на окупованому півострові можуть початися "серйозні проблеми з водою".

"Чи повинна Україна думати про ситуацію з водопостачанням Криму? Сказати так чи ні - це дуже спрощено. У мене немає очевидної позиції з цього питання. Теза про те, що ми будемо поставляти воду тільки після звільнення Криму і повернення його в Україну, політично звучить цікаво, і я думаю, що більшість населення України це твердження підтримує. Але давайте уявимо іншу крайність - що якщо дійсно там починаються серйозні проблеми з водою, які неможливо вирішити ні питанням будівництва водоводу, ні шляхом буріння свердловин", - сказав Власюк.

Як зазначив адвокат, проблему води в Криму не можна поставити в один ряд з проблемою призову кримчан в російську армію і проблемами порушення прав людини окупаційною владою.

"Ми можемо твердо стояти на позиції, що населення Криму не повинно призиватися до лав збройних сил РФ. Це очевидне порушення міжнародного гуманітарного права. Також ми повинні стояти на позиції, що Росія не повинна займатися насильницькою паспортизацією населення Криму ... Ми повинні звертати увагу на порушення прав людини в Криму, говорити про нацменшини, про політв'язнів ", - зазначив Власюк.

Що стосується проблеми води в Криму, то, на думку юриста, до цього питання необхідно підійти "комплексно і серйозно".

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-