Незалежний культурологічний часопис «Ї»: історія та сучасне становище кримськотатарського народу

Незалежний культурологічний часопис «Ї»: історія та сучасне становище кримськотатарського народу

1082
Ukrinform
4 грудня 11:00 - Вихід  90-го номеру незалежного культурологічного часопису «Ї» присвяченому історії та сучасному становищу кримськотатарського народу

Організатор: Міністерство інформаційної політики України.

Учасники: Марюс Януконіс - Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні; Мустафа Джемілєв - лідер кримськотатарського народу, народний депутат України, автор передмови до видання; Еміне Джапарова - перший заступник міністра інформаційної політки України; Гульнара Бекірова - історик, кандидат політичних наук, член Українського ПЕН-центру, автор статей і член редколегії видання; Алім Алієв - програмний директор ДП «Кримський дім», член редколегії видання.

Коротко. Ініціатором видання виступила громадська організація «East European Cooperation» (ЕЕС, Литва). Проект фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.

Під час заходу можна буде ознайомитися з виданням.

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі презентували випуск часопису "Ї", присвячений історії кримських татар

В Укрінформі сьогодні, у вівторок, презентували ювілейний, 90-й випуск культурологічного часопису "Ї", присвячений історії і сьогоденню кримськотатарського народу.

На заході були присутні посол Литви в Україні Марюс Януконіс, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, перший заступник міністра інформаційної політки України Еміне Джапарова та інші, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми презентуємо часопис, присвячений історії, культурі кримськотатарського народу, його боротьбі за повернення. Прочитавши його, можна чітко зрозуміти, що відбувається сьогодні, бо інструменти репресивної машини сьогодні і 200 років тому, починаючи з першої анексії 1783 року Катериною, а потім сталінським режимом - вони незмінні", - наголосила Джапарова.

За її словами, ініціатором цього проекту виступила литовська громадська організація “Східноєвропейська кооперація” (East European Cooperation), яку фінансує МЗС Литовської Республіки. Заступник міністра підкреслила, що ця країна завжди підтримує не тільки численні проекти, пов’язані із кримськими татарами, а й інші українські ініціативи, наприклад, резолюції, які голосуються в рамках ООН.

"Литва є стратегічним партнером і країною, яка прекрасно розуміє те, що відбувається сьогодні в Україні, що це війна (з Росією. - ред.) не тільки фізична, а й ціннісна, мета якої — максимально відмежуватися від всього того, що ми називаємо радянським минулим, і того, що ми не хочемо, щоб  стало частиною нашого майбутнього", - зазначила Джапарова.

Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс нагадав, що його країна багато століть має зв'язки з кримськими татарами.

"З 14 століття вони (кримські татари. - ред.) є традиційною національною меншиною Литви, мають самобутню культуру, свої традиційні поселення і внесли великий внесок у розвиток литовської держави. Доля литовців і кримських татар дуже схожа, бо ми пережили переслідування окупаційних режимів. І говорячи про депортацію кримських татар, ми завжди згадуємо долю литовців, сотні тисяч яких були депортовані в Сибір після радянської окупації 1940 року", - зазначив посол.

Історик, кандидат політичних наук, член Українського ПЕН-центру Гульнара Бекірова розповіла, що до видання тематичного випуску часопису "Ї" долучилися відомі кримськотатарські, українські та європейські кримознавці. Крім самої Бекірової серед них - Олекса Гайворонський, Андрій Іванець, Адас Якубаускас, Генрик Янковський, Тетяна Бикова, Алім Алієв, а також Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який став автором передмови.

"Ми всі знаємо Мустафу-ага як борця, але небагато знаємо про те, що перший термін ув'язнення він отримав за те, що писав історіографію свого народу. Тоді, у 1960-ті роки, це було набагато більшим криміналом, ніж якась інша форма протесту", - зазначила історик.

Сам Джемілєв високо оцінив зміст часопису, але нарікнув, що наклад у тисячу примірників є абсолютно недостатнім. На його думку, такого роду просвітництвом мусить займатися держава, і робити це частіше і в більшому обсязі. Втім, зазначив він, охочі можуть ознайомитися з матеріалами часопису в Інтернеті (http://www.ji.lviv.ua/n90texts/N90-Krymski_tatary.htm).

Член редколегії, автор статті про нинішню ситуацію в Криму Алім Алієв розповів, що робота над часописом тривала кілька місяців. За його словами, головною метою, яку поставили перед собою укладачі, - продемонструвати, як формувалися кримськотатарська суб'єктність, а головне - демократичні інституції.

"Якби такі книги виходили раніше, багатьох міфів і стереотипів, які нашаровувалися протягом десятиліть, просто не існувало б. Важливо, щоб ці дискурси потрапляли в нові українські підручники, ставали доступними для дітей, які формуватимуть еліту країни, в тому числі політичну", - підкреслив він.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-