Досвід України прямо впливає на розробку військової стратегії Естонії - міністр оборони Певкур
Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур на міжнародній безпековій конференції GLOBSEC у Празі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Для Естонії Україна не просто отримувач підтримки — це стратегічний партнер. Досвід українського фронту безпосередньо впливає на те, як ми розробляємо доктрину, навчаємо наші війська та організуємо закупівлі. І все частіше естонські компанії працюють пліч-о-пліч з українськими оборонними фірмами, тому що Україна стала одним із найважливіших у світі центрів оборонних інновацій», - сказав Певкур.
Він наголосив на тому, що підтримка України — це не благодійність, а стратегічна інвестиція у безпеку Європи, та підкреслив, що інвестиції в оборону європейських держав та підтримка України безпосередньо пов'язані. У цьому зв'язку Певкур зауважив, що тільки цього року сукупна військова допомога Україні від Північно-Балтійських країн становить майже 2,5 мільярда євро.
«Кожен російський танк, знищений в Україні, — це на одну загрозу менше для європейської безпеки. Кожна перехоплена ракета — це на одну небезпеку менше для наших громадян», заявив естонський урядовець.
За його словами, з урахуванням досвіду повномасштабної війни Росії проти України у Європі відбулося фундаментальне стратегічне зрушення, але мети ще не досягнуто: Європа перейшла від самозаспокоєння до відчуття терміновості, але ще не перейшла від терміновості до повної готовності. Якщо в дипломатії важливі декларації, то стримування є операційним і вимірюється запасами, виробничими лініями, рівнем готовності, інфраструктурою, командними структурами, політичною волею тощо.
«Зрештою, стримування існує лише тоді, коли супротивник вірить, що Європа може діяти швидше, виробляти швидше, мобілізуватися швидше і витримувати конфлікт довше, ніж раніше», - підкреслив керівник естонського Міноборони.
Він нагадав, що у 2023 році країни-члени ЄС витратили на оборону близько 370 мільярдів євро, що майже на 20% більше, ніж роком раніше. Цього року витрати зростають, за приблизною оцінкою, до 480 мільярдів. Але гроші не створюють стримування: важливо, чи перетворюються ресурси на контракти, контракти — на спроможності, а спроможності — на реальну оперативну готовність, наголосив міністр.
Він нагадав, що країни Балтії лідирують у НАТО за витратами на оборону відносно ВВП (близько 3%), а деякі (як-от Норвегія) навіть випереджають Сполучені Штати. Естонія з початку цього року інвестує в оборону понад 3% ВВП.
«Логіка зрозуміла: заплатити 3% або 4% сьогодні, щоб зберегти мир, — це набагато менша ціна, ніж платити 35% або 40% за провал стримування завтра», - підкреслив Певкур.
За його словами, війна в Україні показала: швидкість сама по собі стала стратегічним фактором; сучасна війна більше не вирішується лише чисельністю сил. Сьогодні конфлікти є мережевими, багатовимірними, заснованими на даних і дуже динамічними, цикли інновацій під час війни рухаються швидше, ніж цикли закупівель у мирний час, сказав Певкур.
Він закликав переосмислити організацію оборони: "якість над кількістю, точність над масою, адаптивність над жорсткістю". У сучасному безпековому середовищі гнучкість сама по собі стала силою стримування, і саме тому Естонія створила спеціальне командування з трансформації сил, метою якого є прискорювати інновації, забезпечувати швидке тестування та впроваджувати нові спроможності швидше, ніж це дозволяють традиційні оборонні системи. Водночас країна модернізує систему призову та інтегрує уроки, отримані на полі бою в Україні.
«Тому що Україна сьогодні не лише захищає себе - Україна формує майбутнє ведення війни», - наголосив міністр оборони Естонії.
Як повідомлялось, безпекова конференція GLOBSEC проходить у Празі 21-23 травня, у ній беруть участь понад 2 тисячі експертів і політиків з понад 80 країн.
Фото Укрінформу можна купити тут.
