Проведення виборів під час війни є неможливим та несе значні ризики - експерти
Таку думку висловили експерти під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, передає кореспондент Укрніформу.
Експерти зійшлися на думці: не будь-яке організоване голосування може вважатися демократичними виборами, а спроби «прискорити» виборчий процес у воєнних або напіввоєнних умовах здатні поставити під сумнів як внутрішню, так і міжнародну легітимність результатів.
Завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка Олена Бориславська наголосила, що ключовим критерієм є не сам факт голосування, а дотримання демократичних стандартів.
«Важливо пам'ятати, що не будь-яке організоване всенародне голосування вважається виборами чи референдумом. Є чітко визначені параметри, мінімальні вимоги, стандарти, аби вибори або референдум дійсно вважалися легітимними в демократичній системі», — зазначила вона.
За її словами, легітимність має два виміри - внутрішній і зовнішній.
«Надзвичайно важливо, щоб результати виборів були визнані українським народом. Ми пам’ятаємо досвід Помаранчевої революції. Водночас не менш важливим є визнання результатів міжнародним співтовариством», — підкреслила експертка.
Бориславська звернула увагу, що організація виборів має чітко відповідати Конституції України та її тлумаченню Конституційним Судом, а також загальновизнаним міжнародним виборчим стандартам.
Окремо професорка зупинилася на принципі вільних виборів та наголосила, що в умовах війни реалізувати його надзвичайно складно.
«Свобода волевиявлення починається також з фізичної можливості проголосувати. А це насамперед питання безпеки. Чи можуть громадяни в умовах обстрілів і загроз життю вільно прийти на дільниці або реалізувати своє право в інший спосіб — це велике питання», — зазначила вона.
Йдеться не лише про цивільне населення, а й про військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян на окупованих територіях та за кордоном.
На переконання Бориславської, якщо сформується «критична маса» виборців, які не зможуть проголосувати, це неминуче спричинить сумніви в легітимності виборів.
Крім того, експертка застерегла від впливу держави-агресора, адже Російська Федерація завжди втручалася у вибори в Україні й «буде використовувати всі можливі й неможливі засоби для впливу на формування волі виборця», тому механізми забезпечення вільних виборів потребують особливої уваги.
Вона також нагадала, що Конституція України не оперує поняттям «особливий період», а чітко пов’язує можливість або неможливість виборів під час режиму воєнного та надзвичайного стану.
«Проведення демократичних виборів в умовах воєнного стану є неможливим. Тому мова може йти лише про період після його завершення», - підсумувала Бориславська.
Своєю чергою доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НаУКМА Володимир Венгер наголосив, що вибори не можуть проводитися там, де нівелюється їхня природа.
«Конституція не дозволяє проводити вибори в ситуаціях, коли може бути зруйнована сама сутність виборів - їхня легітимність, функція політичної відповідальності та структуризації суспільства», - зазначив він.
На його думку, вибори або референдуми, які спотворюють зміст і спосіб застосування Конституції, де-факто створюють загрозу конституційному ладу.
«В умовах особливого періоду, визначеного Конституцією в жорстких рамках, проведення вільних, демократичних і чесних виборів з належним рівнем довіри всередині країни є неможливим», - наголосив Венгер.
Водночас доктор юридичних наук, народний депутат України ІІІ–VI скликань Юрій Ключковський заявив, що вибори є неможливими не лише під час воєнного стану, а й у перехідний період після нього.
«Вибори неможливі не тільки прямо під час воєнного стану, але й певний час після нього, під час так званого перехідного періоду. Вони не можуть бути проведені в державі, яка себе називає демократичною і правовою», — сказав він.
Ключковський підкреслив, що історія ХХ століття не знає прикладів проведення виборів під час війни на території самої держави.
Окремо експерт звернув увагу на проблему військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб і громадян за кордоном, реального обліку яких держава сьогодні не має.
Він також застеріг від ризику участі у виборах колаборантів і використання кампанії для підривної діяльності проти України.
Політик також звернув увагу на питання проведення референдуму під час воєнного стану.
«Щодо предмету можливого референдуму під час воєнного стану. Існують лише два обов'язкові референдуми. Це референдум про зміну першого, третього, 13 розділу Конституції і референдум про зміну території України. Я хотів би звернути вашу увагу, що всі інші питання можуть виноситися на референдум виключно за народною ініціативою. Чи ми готові сьогодні реалізовувати народну ініціативу в умовах воєнного стану? Чи ми можемо провести збір підписів, перевірити ці підписи і так далі, щоби сказати, що є ця народна ініціатива? Тому єдиний предмет, який залишається можливим, теоретично, який буде виноситися за рішенням Верховної Ради, це питання про ратифікацію угоди, яка передбачає зміну території України. Якщо ми готові йти на таку угоду і виносити її на ратифікацію, це одна розмова. Якщо іде мова про якусь загальну оцінку і опитування суспільне, то це буде тільки збурення суспільної думки», - додав політик.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді створили сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
Фото Укрінформу можна купити тут
