Компенсаційна комісія зможе ухвалити перші рішення наприкінці 2026 року - Мудра

Заступниця керівника ОП зауважила, що юридичним підґрунтям для створення комісії є офіційно підписана Конвенція.

"Далі потрібно буде проходити внутрішньодержавні процедури. Деякі країни повинні будуть ратифікувати Конвенцію, деякі - просто отримати рішення своїх урядів. Для того, щоб Конвенція набрала чинності, потрібно 25 ратифікацій. Відповідно, 2026 рік буде роком запуску роботи комісії, створення всієї необхідної інфраструктури та набору персоналу, щоб уже з кінця 2026 року або з 2027 року комісія могла виносити перші рішення”, — сказала вона.

Мудра зауважила що вчора був "справді визначальний день як для України, так і для світу та міжнародного права".

"Ми провели глобальну дипломатичну конференцію високого рівня, на якій були присутні високопосадовці з більш ніж 50 країн. Була офіційно підписана Конвенція про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Це друга складова міжнародного компенсаційного механізму, старт якому дала резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року. Ця резолюція має назву “Про репарації для України”. І сьогодні (16 грудня - ред.), власне, та політична воля, яка раніше була висловлена лідерами держав, набула форми юридичного документа — відкритої конвенції Ради Європи”, — сказала вона, нагадавши, що Конвенцію підписали 35 країн.

Посадовиця зазначила, що Конвенція є відкритою до підписання, її можуть підписувати не лише країни - члени Ради Європи, а й інші.

“Ми очікуємо, що до підписання долучатиметься дедалі більше країн з-поміж тих, які підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї у 2022 році. Нагадаю, її підтримали 94 країни”, — зазначила Мудра.

За її словами, комісія працюватиме на основі інформації, зібраної Міжнародним реєстром збитків, в який подано вже понад 85 тисяч заяв.

“Ця Конвенція передбачає створення адміністративного органу, який визначатиме конкретні суми компенсацій усім постраждалим від російської агресії. Інформація надходитиме з Міжнародного реєстру збитків, який уже функціонує та налічує близько 85 тисяч заяв від постраждалих. Однак це лише невелика частина того, що, як ми очікуємо, буде заявлено. Адже наразі відкрито лише 11 із 43 затверджених категорій. У першому кварталі 2026 року ми очікуємо, що Реєстр відкриє всі категорії”, - сказала заступниця керівника ОП.

Вона також окремо згадала про наповнення компенсаційного фонду та підкреслила, що платити має держава-агресор.

“Найсправедливіший і юридично обґрунтований шлях — використання заморожених російських активів для компенсацій постраждалим”, — заявила Мудра.

За її словами, загальна сума збитків, завданих Україні, на кінець 2024 року сягала близько 500 мільярдів доларів.

“Усі підписанти Конвенції повинні будуть замислитися над тим, чим наповнювати Компенсаційний фонд. Найпростіше рішення, з яким усі погоджуються, що має платити агресор. Це є його обов’язком відповідно до норм міжнародного права. Найлогічніший шлях — використати активи, які належать державі-агресору, та спрямувати їх постраждалим. Це виправдано і з моральної, і з правової точок зору. Наразі політичної волі для цього поки що немає. Триває активна дискусія щодо використання цих російських активів як забезпечення для репараційного кредиту. Водночас, якщо комісія почне ухвалювати рішення, а Росія не матиме доброї волі сплачувати репарації, нам доведеться розглядати питання прямого доступу до самих активів — не до кредитів чи позик, а безпосередньо до тіла цих активів”, — сказала заступниця керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, 16 грудня у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписано Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.