реклама

Україна - Польща: конфлікт інтересів на зерновому ринку

Україна - Польща: конфлікт інтересів на зерновому ринку

Укрінформ
Ескалація взаємних звинувачень посилить антиукраїнські настрої серед поляків і створить проблеми українцям

Різкий сплеск політичної напруги в стосунках між Україною і Польщею, публічний обмін жорсткими політичними заявами і взаємними звинуваченнями між представниками керівництв обох країн спричинив бурхливу реакцію і в Україні, і в Польщі. Парадокс ситуації полягає в тому, що йдеться про країни, які ще нещодавно діяли як найближчі політичні союзники, особливо в питаннях протистояння російській агресії.

Що ж сталося? Чому виникло нинішнє публічне протистояння двох дружніх країн?

Першопричина цієї ситуації давно відома – це конфлікт інтересів на зерновому ринку. І це стосується наших відносин не тільки з Польщею, а й з деякими іншими східноєвропейськими країнами, з якими ми є конкурентами в аграрній сфері. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну і морської блокади України з боку Росії Євросоюз зняв обмеження на експорт української аграрної продукції в країни ЄС. Це був жест політичної солідарності й економічної підтримки нашої країни, яка стала жертвою російської агресії і опинилася в дуже складній економічній ситуації. Однак поступово з’ясувалося, що відносно дешеве українське зерно (порівняно з цінами виробників країн ЄС) створює велику конкуренцію місцевим фермерам і суттєво знижує ціни на зерновому ринку країн ЄС. Саме це зумовило активну протестну реакцію з боку фермерської спільноти низки східноєвропейських країн, а потім і введення обмежень (або заборон) на експорт українського зерна до деяких країн ЄС, зокрема і Польщі.

Додатково ситуацію загострили вибори в Польщі, а також у Словаччині, які мають відбутися незабаром. У Польщі саме консервативне сільське населення є одною з пріоритетних електоральних груп для правлячої партії. Тому захист інтересів польських фермерів, особливо напередодні виборів, був дуже чутливою темою для уряду Польщі. А тут ще активізувалися й антиукраїнські сили, які не домінують тепер у Польщі, але є дуже помітними, зокрема в експлуатації проблемних історичних подій у відносинах між поляками й українцями, а також сучасних негативних стереотипів стосовно України. І тому різні польські політики почали активно використовувати українську тему в критичному контексті у своїй передвиборчій риториці.

Формальним приводом для нинішнього загострення стало те, що Єврокомісія скасувала заборони на експорт українського зерна, а деякі країни ЄС, зокрема і Польща, продовжили їх (усупереч рішенню Єврокомісії) в односторонньому порядку. В Україні на це відреагували критично, як на недружній крок, навіть заявили про зворотні обмеження на польську аграрну продукцію і звернення до СОТ зі скаргою на дії польської сторони. Унаслідок цього почалася емоційна ланцюгова реакція взаємних звинувачень, навіть на найвищому державному рівні.

Абсолютно очевидно, що це публічне політичне протистояння працює проти стратегічних інтересів Польщі й України. Цьому радіють лише в Москві.

Що тоді робити, щоб зняти нинішню надмірну напругу і нормалізувати ситуацію у відносинах між нашими країнами?

По-перше, треба негайно припинити публічне з’ясування стосунків на офіційному рівні. Українська сторона вже висловила свою принципову і критичну позицію щодо суті самої проблеми, яка спричинила нинішнє протистояння. На тепер цього достатньо. Треба ставити крапку в цій емоційній дискусії. Навіть якщо деякі польські політики продовжать мусувати українську тему (а це, на жаль, можливо, тому що до дати парламентських виборів у Польщі ще три тижні), нашим офіційним діячам не варто відповідати на провокативні заяви. Хай відповідає наше посольство у Варшаві, але у виваженій і дипломатичній формі. Будь-яка ескалація взаємних звинувачень – не в наших інтересах. Вона лише посилить антиукраїнські настрої в частини польської публіки і створить проблеми для українців, які перебувають тепер у Польщі. Крім того, це ще більше нашкодить двостороннім відносинам з Польщею, які й так уже постраждали. Нам треба зберігати партнерські відносини з країною, яка для нас стратегічно важлива у всіх вимірах, зокрема в питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції.

Дехто каже, що не треба було критикувати поляків. Я не зовсім із цим згоден. Не можна було мовчки ковтати звинувачення і некоректні заяви на нашу адресу. Якщо не відповідати на такі ситуації, нас зневажатимуть навіть наші партнери. Якщо ми не будемо проявляти активної позиції в таких проблемних ситуаціях, нас сприйматимуть лише як пасивних прохачів допомоги, які не мають права на відстоювання своїх законних інтересів з тими, хто цю допомогу надає. Інша річ – формат і зміст відповіді на захист наших інтересів. Ось тут треба діяти не на емоціях, а продумано, виважено й відповідально. Зокрема, не варто «дзеркалити» дії поляків і починати у відповідь торгівельну війну з одним із головних для нас торгівельних партнерів і країною, через яку здійснюється критично важливий для нас транзит стратегічних товарів, зокрема озброєння і боєприпасів.

По-друге, треба сідати за стіл переговорів і розв’язувати проблеми, які виникли, через пошук взаємоприйнятних рішень, а не у результаті взаємних публічних звинувачень. Конфлікти інтересів України з деякими країнами ЄС на аграрних ринках мають не ситуативний, а об’єктивний і довготривалий характер. І розв’язувати ці конфліктні проблеми доведеться не тільки тепер, а й у процесі подальших дуже складних перемовин про наш вступ ЄС. Тому вже тепер треба формувати послідовну стратегію і тактику розв’язання цих конфліктних питань. У наших аграріїв є цікаві й конструктивні ідеї з цього приводу.

Сьогоднішня конфліктна ситуація на аграрних ринках Євросоюзу може стати першим випробуванням для нас саме з точки зору пошуку компромісних рішень з нашими європейськими партнерами. Не варто робити ставку тільки на домовленості з Брюсселем (з Єврокомісією). Згоду на вступ України до ЄС має надати кожна країна Євросоюзу. Тому і домовлятися з конфліктних питань треба також і з кожною окремою країною.

Щодо стосунків з Польщею, то кроки на виправлення нинішньої ненормальної ситуації мають бути з обох сторін. Можливо, для цього тепер знадобиться й певне сприяння наших європейських і американських партнерів. Ми дуже вдячні польському народові й польській державі за підтримку і величезну допомогу, яку вони нам надавали під час російської навали. Але нормалізація польсько-українських відносин є не тільки нашим інтересом. Стратегічно це відповідає інтересам самої Польщі, саме тому поляки активно підтримували Україну з перших років незалежності нашої держави. Емоції і політична кон’юнктура мають ситуативний характер. Об’єднує нас набагато більше. І саме на спільних інтересах і на відновленні партнерських стосунків треба зосередитись і Києву, і Варшаві.

Володимир Фесенко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-