Початок суду над Путіним підсилить значення міжнародних судів - юрист
Таку думку висловив в ефірі Українського радіо юрист, адвокат, заступник міністра юстиції України — уповноважений з питань Європейського суду з прав людини у 2016-2021 роках Іван Ліщина, передає Укрінформ.
За його словами, проводити трибунал можна і без головного обвинуваченого на лаві підсудних.
"Якщо цей процес буде продовжуватись, коли він все ще є президентом країни, це підсилить значення міжнародних судів. Тобто, навіть якщо диктатор все ще контролює свою країну і безпосередньо його захопити ще неможливо, це означає, що міжнародна спільнота тим не менше збирається, розглядає і виносить вироки. І я думаю, що в будь-якому разі, за наявності такого вироку, він все одно закінчить своє життя за гратами. Бо рішення міжнародних судів мають таку властивість, що вони в кінцевому рахунку все одно виконуються. Тому мені здається, що це дуже слушна позиція, що треба розглядати, навіть якщо він залишиться президентом Російської Федерації", — сказав Ліщина.
Водночас він нагадав, що позиція України — повноцінний міжнародний трибунал.
"Наразі є два варіанти. Є варіант гібридного трибуналу, тобто трибуналу нібито міжнародного, але заснованого на юрисдикції окремої країни. Власне так, як було з MH17, коли Міжнародна слідча група збирала докази, але цю кримінальну справу безпосередньо розглядав Державний суд Нідерландів за своїм кримінально-процесуальним законодавством. І якому передали повноваження це робити інші країни, які мали юрисдикцію, включаючи Україну. Тобто Україна теж була учасником такого договору, який переклав права розглядати цю справу на Голландський суд. Це один варіант. Інший варіант — це повноцінний міжнародний трибунал по прикладу такого трибуналу по Югославії, наприклад, або по Руанді. Україна виступає за такий варіант. США і Німеччина, й інші західні країни більш схиляються до варіанту такого гібридного національного суду", — зазначив Ліщина.
За словами адвоката, наполягаючи на повноцінному трибуналі, Україна намагається зробити більш міжнародним цей процес. Так, опоненти цього підходу вважають, що не слід створювати нові суди, коли вже є Міжнародний кримінальний суд. Але це діалог. і він триває.
"Обговорення триває на дуже високому рівні. Була створена спеціальна платформа для нього. А зважаючи на те, що йдеться про засудження керівництва країни однієї з найбільших країн світу і постійного члена Ради безпеки ООН, я скажу, що сам факт таких серйозних переговорів на дуже високому рівні показує, що процес триває. Тут нічого песимістичного немає. Просто є різні підходи, і вони обговорюються. І навіть якщо виграє варіант гібридного суду, то це теж не "кінець світу" насправді. Бо в будь-якому разі головне – врешті отримати судове рішення, яке повністю розгляне всі аспекти незаконної діяльності Росії, незаконної агресії", - підкреслив Ліщина.
Як повідомлялося, до коаліції (Core Group) зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України увійшли представники 38 держав та кілька представників міжнародних організацій, які вже провели низку робочих зустрічей.
Україна спільно з партнерами просуває створення Спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва РФ.
Створення трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
21 серпня Смирнов на міжнародній конференції "Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Справедливість має відбутися" у Києві заявив, що Україна з партнерами продовжує обговорювати три можливі моделі створення трибуналу, однак виступає проти гібридного, який пропонує увести цей механізм в українську судову систему.
