Воєнна Рада: іспит на відповідальність
24 лютого 2022 року назавжди залишиться у світовій історії днем початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Тоді розпочався новий етап уже дев’ятирічної російсько-української війни, який потребував термінової і глобальної трансформації держави. Важливу роль у переведенні усіх сфер життєдіяльності на військові рейки, безумовно, відіграла Верховна Рада.
Так, за даними пресслужби Апарату ВР, упродовж року від початку повномасштабної війни народні депутати збирались на засідання 46 разів, під час яких ухвалили 384 закони, ратифікували 33 міжнародні документи та проголосували за 15 денонсацій. Парламент підтримав приблизно 100 законодавчих актів, спрямованих на протидію збройній агресії російської федерації. У сфері європейської інтеграції Верховна Рада ухвалила 39 законів та 31 законопроєкт у першому читанні, виконавши таким чином усі вимоги Європейської комісії для початку переговорів про вступ України в Євросоюз.
Статистика свідчить про результативність діяльності парламенту. Однак Укрінформ вирішив поспілкуватися з представниками парламентської президії та депутатських фракцій, щоб детальніше дізнатися про роботу єдиного законодавчого органу держави в нинішніх умовах.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТУ НА ПОЧАТКУ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ
Близько 22:00 23 лютого 2022 року 335 народних депутатів проголосували за затвердження указу Президента Володимира Зеленського про запровадження надзвичайного стану строком на 30 діб на території всієї України, окрім Донецької та Луганської областей. А вже зранку наступного дня, у зв’язку із повномасштабним російським вторгненням, парламентарії зібралися на позачергове засідання, щоб схвалити указ глави держави щодо запровадження воєнного стану в усій країні.
Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко розповів нашому агентству, що вранці 24 лютого у залі засідань парламенту не було місця для дискусій щодо тонкощів відповідного указу, тому депутати оперативно його затвердили.
За словами Корнієнка, одним із першочергових завдань ВР була адаптація законодавства України до умов воєнного стану. Задля цього ухвалено рішення щодо роботи в режимі безперервного пленарного засідання. Перший віцеспікер вважає, що це дає можливість швидко ухвалювати закони, адже основні дискусії щодо проєктів відбуваються у межах комітетів, а безпосередньо в залі парламентарії зосереджуються на голосуваннях. «Організація роботи парламенту дещо змінилась, проте стала більш ефективною. Наприклад, якщо порівнювати з попередніми роками, пленарних засідань цьогоріч було приблизно на 15% менше, однак законопроєктів ми ухвалили більше», – наголосив Корнієнко.
Своєю чергою заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зауважила, що, попри загрозу повітряних атак на будівлю Верховної Ради, ймовірні спроби її захопити, реальну небезпеку для життя парламентського керівництва та народних депутатів, було ухвалене консолідоване рішення – не евакуйовувати ВР в інше місто. «Я наполягала на тому, що Верховна Рада має збиратися в Києві, за своєю звичною адресою, продовжувати працювати в режимі пленарних засідань та ухвалювати вкрай необхідні ініціативи, демонструючи єдність із ЗСУ та народом», – підкреслила вона.
Кондратюк висловила переконання, що це рішення відіграло важливу стабілізуючу роль для країни і міжнародних партнерів, а також підвищило довіру суспільства до парламенту, про що свідчать різні соціологічні дослідження.
На її думку, український парламент як інституція і представницький орган народу гідно пройшов іспит на відповідальність у найбільш критичні для держави перші дні повномасштабного вторгнення росії.
ЄДНАННЯ ПІД ПАРЛАМЕНТСЬКИМ КУПОЛОМ
«Шановний український народе, очевидно, що російська федерація розпочала повне воєнне вторгнення на територію нашої держави, порушивши наш суверенітет, територіальну цілісність, замахнула на державність України... Тут стоять представники всіх фракції і груп парламенту. Сьогодні нас не роз’єднують політичні погляди. Сьогодні нас об’єднує одне — прагнення служити Україні та українському народові. Ми на своїй землі. З нами правда. З нами Бог. Ми переможемо», – сказав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у зверненні до українців 24 лютого 2022 року.
Через рік у коментарі Укрінформу він висловив думку, що рівень комунікації між усіма фракціями і групами змінився в позитивну сторону, порівняно з попередніми роками роботи. Крім того, на переконання Стефанчука, парламент став «згуртованішим» в ухваленні необхідних для держави рішень. «І Верховна Рада, і народні депутати стали більш об’єднаними. Зараз ми працюємо на одне завдання – на нашу спільну перемогу», – підкреслив спікер українського парламенту.
Керівник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія відзначив, що парламент об’єднує робота у форматі оборонної коаліції, до чого на початку повномасштабного вторгнення закликав Президент Володимир Зеленський. «Верховна Рада змогла продемонструвати таку роботу, а народ її гідно оцінив. Люди очікують від нас єдності та спільної роботи на посилення обороноздатності. Це та політика, на яку в суспільстві є запит. І це мають розуміти всі парламентські сили», – наголосив Арахамія в коментарі нашому агентству.
Голова політичної партії «Голос», народна депутатка Кіра Рудик також підтвердила, що війна об’єднала парламент. «На початку повномасштабного вторгнення всі політичні сили ухвалили рішення працювати разом для того, щоб якнайшвидше досягнути перемоги. Рік потому я можу сказати, що в більшості випадків нам вдається це робити», – зазначила вона. Рудик уточнила, що Верховна Рада фактично одностайна в питаннях підтримки Збройних Сил України, євроінтеграції та міжнародної співпраці.
ВПЛИВ ВІЙНИ НА КОМУНІКАЦІЮ ВЛАДИ ТА ОПОЗИЦІЇ
Від початку роботи Верховна Ради ІХ скликання чітко розділилася на владу та опозицію. Упродовж 2,5 років фактично в прямому ефірі розвивалася боротьба між президентською фракцією та опозиційними силами. Укрінформ поцікавився у представників деяких опозиційних фракцій, як війна вплинула на їхню комунікацію із владою.
Співголова парламентської фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко заявила, що від початку повномасштабного вторгнення представники «ЄС» відклали в сторону політику і долучилися до захисту територіальної цілісності Української держави.
За її словами, на міжнародних майданчиках депутати «Євросолідарності» наразі відмовилися від партійної риторики. «Це дуже важливо. Ми застосовуємо всі контакти, досвід, можливості для того, щоб, у першу чергу, посилити санкції проти російської федерації, посилити збройну підтримку України. Тут не може бути опозиційності. Ми це чудово усвідомлюємо. Будь-яка критика може дуже негативно сприйматися партнерами, які дуже цінують єдність», – підкреслила Геращенко. Водночас у контексті внутрішньої політики співголова фракції «ЄС» сказала: «Я не сприймаю позиції, що конструктивна критика влади, нібито розколює суспільство».
Своєю чергою заступник голови фракції «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» Сергій Соболєв зауважив, що зараз представники парламентської монобільшісті, фракції «Слуга народу», дослухаються до опозиційних сил, зокрема, під час формування порядку денного засідання. «Раніше голос опозиції фактично не було чути. Монобільшість вирішувала практично всі питання без нас. Зараз вони активно прислуховуються до пропозицій опозиції», – додав він, наголосивши, що нині робота парламенту достатньо конструктивна.
ГОЛОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ВР УПРОДОВЖ РОКУ
На думку Стефанчука, найбільш важливим напрямом роботи народних депутатів упродовж лютого 2022 року – лютого 2023 року стало ухвалення законодавчих ініціатив, пов’язаних із переведенням усієї системи відносин в Україні на військові рейки.
Крім цього, спікер зауважив на важливості ухвалення політичних звернень та заяв українського парламенту до міжнародної спільноти щодо повномасштабної збройної агресії російської федерації.
Корнієнко вважає одним із головних напрямів діяльності парламенту ухвалення рішень задля забезпечення євроінтеграції України.
Він також високо оцінює дипломатичну роботу Верховної Ради. Зокрема, Корнієнко нагадав, що впродовж року відбулося багато міжнародних візитів, було проведено перший парламентський саміт Кримської платформи за участі політичних лідерів з різних куточків світу, а також розпочато роботу з країнами Африки, Азії, Латинської Америки, у тому числі щодо руйнування наративів російської пропаганди, поширеній на цьому напрямку.
Геращенко так само відзначає активізацію міжпарламентського діалогу.
ОЧИЩЕННЯ ВР ВІД ПРОРОСІЙСЬКИХ ДЕПУТАТІВ
Одним із головних політичних процесів, які розпочалися торік, є початок очищення Верховної Ради від проросійських народних депутатів. Станом на зараз парламент достроково припинив депутатські повноваження Ігоря Абрамовича, Іллі Киви, Юлії Льовочкіної, Вадима Новинського, Наталії Королевської, Юрія Солода та Олега Волошина, обраних від забороненої політичної партії «Опозиційна платформа – За життя». Вони написали заяви про складання мандатів. Також за власною заявою припинено повноваження проросійського нардепа Андрія Аксьонова, який у 2021 році переміг на довиборах до ВР у 50 окрузі на Донеччині, балотувався від партії «Порядок».
Окрім того, Верховна Рада припинила повноваження народних депутатів від «ОПЗЖ» Віктора Медведчука, Тараса Козака та Рената Кузьміна, яких було позбавлено громадянства України.
Тут варто зазначити, що підстави дострокового припинення повноважень народного депутата чітко визначені статтею 81 Конституції України.
Зокрема, повноваження народного депутата припиняються достроково у разі: складення повноважень за його особистою заявою; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України; якщо впродовж двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто; невходження народного депутата, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу депутата зі складу такої фракції; його смерті.
Стефанчук розповів, що процес очищення парламенту від проросійських депутатів зараз триває. Спікер висловив переконання, що він триватиме і надалі. У цьому контексті Стефанчук звернувся до проросійських політиків: «Я буду дуже вдячний, якщо всі, хто обрав для себе іншу сторону, ніж бути з Україною або дотримуватися клятви народного депутата України, попрощаються зі своїм депутатством у законний спосіб».
Спікер українського парламенту особливо наголосив на важливості того, щоб процес дострокового припинення депутатських повноважень відбувався у законний спосіб, адже не можна давати цим політиками можливість оскаржувати в судах будь-які потенційно незаконні рішення.
Очільник парламентської фракції «Слуга народу» також підкреслив, що очищення парламенту від проросійських сил має відбуватися винятково законним, конституційним шляхом. «Цей шлях довший, ніж нам самим би хотілося, але не залишає шансів на оскарження в судах. Як ми бачимо, цей процес триває. Результати є і обов‘язково будуть у 2023 році», – констатував Арахамія.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОВЕРНЕННЯ ДО ТРАДИЦІЙНИХ УМОВ РОБОТИ
Від 24 лютого минулого року підхід до організації роботи парламенту з міркувань безпеки суттєво змінився: відсутня трансляція пленарного засідання в режимі онлайн, акредитовані журналісти та фотокореспонденти не мають доступу до роботи в будівлі парламенту, що ускладнює висвітлення діяльності законодавчого органу. Про перспективи повернення до традиційних умов роботи розповіла заступниця Голови ВР Олена Кондратюк.
Вона зауважила, що умови роботи в режимі воєнного стану накладають серйозні безпекові обмеження на щоденну роботу Верховної Ради, Апарату ВР та народних депутатів. Серед іншого від початку повномасштабного російського вторгнення допуск в урядовий квартал обмежений для всіх, окрім верифікованих працівників державних установ, які там розташовані.
За словами віцеспікерки, із міркувань безпеки наразі не можна транслювати засідання ВРУ у режимі онлайн, особливо, коли в залі збираються українські військові, керівництво країни, відбувається нагородження захисників і захисниць, виступають іноземні лідери. Проте Кондратюк розповіла, що записи засідань через деякий час після їх завершення викладаються в Youtube, тому кожен охочий може переглянути, як обговорювався порядок денний. Також вона додала, що через офіційний сайт, акаунти Верховної Ради в соціальних мережах здійснюється оперативне інформування суспільства щодо парламентської діяльності.
«Ми всі чули неодноразові публічні заклики і погрози ворога вдарити по центрах ухвалення рішень в Україні. Тому є дуже жорсткі вимоги безпеки, які встановлюються не нами, а спеціальними службами. Наразі ми не отримали від них жодних нових даних, які б дали можливість послабити ці обмеження», – повідомила заступниця Голови ВР.
Підсумовуючи, Кондратюк зауважила, що наразі неможливо повернутися до режиму вільного доступу до парламенту, як для журналістів, так і для відвідувачів.
Ангеліна Страшкулич
