У Раді зареєстрували ще один законопроєкт про КСУ - депутат

У Раді зареєстрували ще один законопроєкт про КСУ - депутат

Укрінформ
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про конституційну процедуру", що має вдосконалити діяльність Конституційного Суду України. Його планують розглянути наступного року.

Про це повідомив на пресконференції керівник робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та вдосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Третій законопроєкт, який буквально щойно був зареєстрований і стосується третього блоку питань, а саме вдосконалення діяльності Конституційного Суду, - це так званий закон про конституційну процедуру...Ми розуміємо, що цей законопроєкт, швидше за все, Верховна Рада розгляне вже наступного року, тому що зараз є велика перерва в роботі парламенту", - сказав Монастирський.

За його словами, законопроєкт скоріш за все "буде проходити два читання, оскільки він великий, масштабний і потребуватиме серйозної роботи всіх фракцій і профільного комітету".

У свою чергу, заступник керівника робочої групи ВР Ольга Совгиря зазначила, що цей законопроєкт є "своєрідним кодексом конституційного судочинства". Він, зокрема, передбачає, що Конституційний Суд має ухвалювати рішення двома третинами від свого складу - це 12 суддів. На сьогодні рішення можуть ухвалювати 10 суддів.

Читайте також: КСУ просять роз'яснити скандальне рішення щодо брехні в деклараціях

Крім цього, за словами депутата, законопроєктом передбачено, що КС розглядатиме справи в основному у формі усного провадження, що забезпечить прозорість ухвалення рішень.

У документі також передбачено, що на формування порядку денного Конституційного Суду може впливати не лише голова суду, а й самі судді, а розподіл справ між суддями КС має відбуватися автоматизовано.

Законопроєкт "Про конституційну процедуру", розроблений групою народних депутатів, зареєстровано у Раді під номером 4533.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.

Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Водночас у КСУ заявили, що висновки Венеційської комісії свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню".

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-