Україна розчарована роботою Німецько-української історичної комісії - посол

Україна розчарована роботою Німецько-української історичної комісії - посол

Ексклюзив
Укрінформ
Посол України у ФРН Андрій Мельник вважає вкрай незадовільною роботу Німецько-української історичної комісії та наполягає на переформатуванні її діяльності.

Про це Мельник заявив у коментарі Укрінформу після розгляду в комітеті з петицій німецького Бундестагу питання визнання Голодомору геноцидом.

«Я можу про це відверто сказати, ми не задоволені роботою двосторонньої Німецько-української історичної комісії. Мало того, що ми не задоволені, ми розчаровані так званою роботою цієї комісії упродовж останніх чотирьох років», - сказав посол.

Причому, зауважив він, це стосується навіть не стільки німецької частини, скільки української.

Мельник згадав, що був серед тих, хто звертався до керівництва МЗС ФРН навесні 2015 року та просив виділити фінансування на роботу цієї комісії саме з огляду на такі важливі теми як Друга світова війна, Голодомор - «щоб їх справді грунтовно могли розглянути». Тоді це вдалося, фінансування було виділено (з боку німецької служби академічних обмінів DAAD і Фонду Роберта Боша).

Читайте також: У Бундестазі розглянули петицію про визнання Голодомору геноцидом

Але пройшло чотири з половиною роки, і українська частина комісії, за оцінкою Мельника, була фактично бездіяльна.

«Мої письмові звернення, дзвінки до співголови комісії, пана Ярослава Грицака з проханням висловити думку якщо не всієї комісії, то принаймні її української частини напередодні розгляду такого питання як зараз (визнання Голодомору геноцидом), залишилися без відповіді протягом численних тижнів. Я вважаю таку позицію безвідповідальною. І ми зараз будемо намагатися порушити питання, щоб робота комісії була повністю переформатована», - заявив посол України у ФРН, зауваживши, що поки не знає, в який спосіб це відбудеться.

Мельник додав, що минулого тижня мав у Мюнхені спеціальну зустріч з цього приводу з німецьким співголовою комісії професором Мартіном Шульце Весселем - «аби порушити прямим текстом це незадоволення української сторони щодо її роботи». Вона, за словами посла, обмежується однією конференцією на рік, на якій обговорюють «другорядні питання», а проблеми ключового значення - Голодомор, історична пам’ять у ФРН про жертв-українців - залишаються поза увагою.

Читайте також: Німецький професор розповів депутатам Бундестагу про Голодомор

«Я вважаю, що це неприпустимо. І ми будемо намагатися змінити такий підхід. Ми будемо взагалі ставити під питання принцип роботи цієї комісії. А називати її німецько-українською станом на сьогодні, виходячи з результатів роботи, поки що язик не повертається. Це - німецька комісія, в якій формально беруть участь кілька українських істориків», - резюмував Мельник.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок, 21 жовтня комітет з петицій Бундестагу провів засідання, на якому депутати мали можливість порушити питання визнання Голодомору геноцидом. Ініційована українськими активістами петиція з цього приводу зібрала понад 73 тис. підписів при необхідних 50 тис. Наступний крок - рішення фракцій Бундестагу щодо того, чи варто виносити це питання на загальні парламентські дебати. Його має затвердити, знову ж таки, петиційний комітет, це може зайняти орієнтовно від 6 до 12 місяців.

Уряд ФРН озвучив свою позицію, яка полягає в тому, що не варто визнавати Голодомор саме геноцидом, натомість достатньо засудити його політично (що Німеччина вже зробила). А також сприяти тому, щоб інформація про Голодомор стала відомою якнайширшому загалу.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-