У Бундестазі розглянули петицію про визнання Голодомору геноцидом

У Бундестазі розглянули петицію про визнання Голодомору геноцидом

Фото
Укрінформ
Комітет із петицій німецького Бундестагу розглянув у понеділок, 21 жовтня, петицію про визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду.

Депутати й далі міркуватимуть, уряд не готовий визнати цей факт на юридичному рівні, хоча на політичному погоджується з фактом злочину, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про петицію, яка назбирала понад 73 тисячі підписів за необхідних 50 тисяч, розповіла одна з ініціаторів збору підписів, українська активістка з Мюнхена Наталія Ткачук. Вона та професор історії Герхард Сімон навели цифри щодо однієї з найстрашніших гуманітарних катастроф і найбільших злочинів проти людства ХХ століття. Розповіли, що про визнання вже заявили чимало парламентів, а також запевнили, що прагнення України, аби Голодомор визнали геноцидом, аж ніяк не пов’язане з планами в майбутньому намагатися отримати відшкодування, а є лише намаганням вшанувати пам`ять жертв сталінізму.

Читайте також: Німецький професор розповів депутатам Бундестагу про Голодомор

Останній аргумент не здався переконливим для багатьох представників політичних фракцій, які взяли участь у засіданні. А також для держсекретаря МЗС ФРН Міхаеля Рота.

У Бундестазі провели слухання на тему Голодомору / Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ

"Звичайно ж після цього (визнання) слідують позови щодо відшкодувань…. Визнання – не абстрактне вшанування жертв, це передбачає відповідальність", - наполягав дипломат, який представляв на засіданні позицію федерального уряду.

Він підкреслив, що політичне визнання і юридично-правове визнання – різні речі. Рот нагадав, що політично уряд засудив Голодомор, але юридично це не може бути визнане геноцидом.

При цьому дипломат висловив вдячність за ініціативу, яка дозволить німцям, які нічого про це не знали, дізнатися про "ще один факт жахливих злочинів" проти людства. А також запевнив, що Берлін підтримує Україну в тому, щоб правда була донесена до якомога більшої кількості людей.

Утім, більш нагальним у МЗС вважають визнання Німеччиною відповідальності за злочини націонал-соціалістів, не лише перед російським народом, але також перед українцями та білорусами.

"Наша відповідальність має фокусуватися передусім на злочинах нацистів", - заявив Рот.

Далі кожна фракція розглядатиме питання. У разі, якщо більшість буде за, розгляд відбуватиметься на пленарному засіданні парламенту. Наталія Ткачук прогнозує, що до цього може пройти півроку або навіть рік.

Посол України у ФРН Андрій Мельник повідомив кореспондентові Укрінформу, що буде зроблено все необхідне, щоб як члени комітету з питань петицій, так і інші депутати Бундестагу максимально були поінформовані про те, що таке Голодомор і чому важливо, щоб Німеччина його визнала. Планується ближчими місяцями, на початку 2020 року, поїздка членів комітету на чолі з його головою до України, щоб вони на місці змогли відчути, наскільки це питання є важливим для українського народу.

"Ми переконані, що цей візит також дасть імпульс, щоб депутати прийняли правильне рішення", - сказав посол.

Читайте також: В Аргентині відбудуться конференція і фотовиставка про Голодомор в Україні

Загалом, за оцінкою Мельника, це історичний день, оскільки вперше в історії парламент Німеччини почав детально та предметно займатися питанням Голодомору. Яким буде результат, важко сказати, визнав дипломат, процес ухвалення рішень триватиме багато місяців. Але дуже важливо, що у всіх є розуміння, що про Голодомор треба більше розповідати. Через 5-10 років буде зовсім інша ситуація щодо сприйняття Голодомору в німецькому суспільстві, упевнений Мельник.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-