Голова КСУ пояснив скасування статті про незаконне збагачення

Про це заявив голова Конституційного суду Станіслав Шевчук, коментуючи рішення суду про визнання неконституційною ст. 368-2 ККУ (щодо притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення).

"Сторона обвинувачення повинна наводити докази незаконного збагачення, а людина має право мовчати. Доведення вини лежить на стороні обвинувачення", - підкреслив Шевчук.

Він додав, що ст. 368-2 ККУ була виписана так, що може допускати покладення на людину обов’язку виправдовування і надання доказів невинуватості, та ще й під загрозою кримінального покарання.

"Це може бути небезпечним інструментом у політичній боротьбі", - вважає голова КСУ.

Він також зазначив, що стурбований негативною реакцією суспільства на дане рішення КСУ.

"Депутати звернулися у КСУ з поданням визнати неконституційно цю норму закону і надали свої аргументи. З ними погодився суд. Пояснення викладене у нашому рішенні. Все інше - це питання з політичної сфери. Розмірковування депутатів і політиків, як має бути... Звичайно, я стурбований тим, що дуже багато лайливих слів висловлено на адресу Конституційного суду. У нас немає іншого шляху, як захищати Конституцію. Іноді проти суспільної думки", - сказав Шевчук.

На запитання, як має бути сформована нова редакція статті 368-2 ККУ, щоб вона відповідала Основному Закону, він відповів: "Потрібно врахувати два моменти: незаконність збагачення повинна доводити держава, і незаконне збагачення має базуватися на доказах".

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за набуття чиновником активів, не підтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність основному закону статтю 368-2 ККУ.