Кандидати у президенти мають не обіцяти, а пояснювати "яким чином" - експерти
Таку думку висловив український дипломат, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко на прес-конференції “Порядок денний для майбутнього Президента України” в Укрінформі.
“Президент у силу своїх конституційних повноважень має особливі повноваження, особливу відповідальність у двох сферах діяльності держави - це у сферах зовнішньої політики і безпеки. Особливо за умов, коли Україна перебуває у стані війни, ми повинні чітко питати у майбутніх кандидатів (бо поки що ми говоримо про претендентів у кандидати, ще не маємо повного списку тих, хто буде "кандидувати") про те, яким чином вони бачать свою діяльність як майбутнього, потенційного президента саме у цих двох сферах”, - сказав він.
Огризко зауважив, що питання експертів і виборців до потенційних кандидатів на посаду глави держави мають стосуватися, насамперед, того, яким чином планується прискорити рух до ЄС і НАТО як двох ключових зовнішньополітичних цілей і яким чином вибудовуватимуться відносини з Росією, зважаючи на її агресію проти України.
Дипломат переконаний, що у майбутніх кандидатів у президенти варто питати про бачення й інструменти поновлення територіальної цілісності України, повернення Криму й Донбасу.
Прес-конференція "Порядок денний для майбутнього Президента України" в Укрінформі / Фото: Олена Худякова, Укрінформ
Натомість, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко заявив, що необхідність чіткого виокремлення порядку денного для майбутнього Президента пов’язана, перш за все, із допомогою виборцям напередодні голосування зорієнтуватися у сферах відповідальності посадовців та вимогами до них.
“Ми вже чуємо дуже багато обіцянок, які потенційні кандидати в президенти поспішають давати. Ми чуємо і обіцянки змінити Конституцію, знизити тарифи, підвищити зарплати, пенсії - усе, що завгодно, і чомусь ніхто ніколи не відповідає на питання, якими методами вони збираються це зробити. Як відомо, у повноваженнях президента немає відповідальності ні за соціальну політику, ні за економічну політику, ні за тарифи. Усі ці питання регулюються або законами, або відносяться до компетенції уряду”, - підкреслив він.
У свою чергу, керівник відділу в Інституті філософії НАН України Євген Бистрицький поінформував, що 25 відомих представників громадянського суспільства, громадських і культурних діячів, експертів різних аналітичних центрів і людей з академічного середовища об'єдналися на платформі “Виборча Рада UA” з метою ведення якісної дискусії з потенційними кандидатами в президенти і донесення інформації до виборців.
“Ця ініціатива спрямована на те, щоб запропонувати, яким має бути порядок денний для майбутнього Президента України”, - додав він.
За словами Бистрицького, у межах діяльності платформи планується проведення публічних дискусій, експертних обговорень із майбутніми кандидатами у Президенти та аналіз їх висловлювань і обіцянок.
Як відомо, чергові вибори Президента України мають відбутися наприкінці березня, парламентські — наприкінці жовтня 2019 року.
