Україна найефективніше просувається у боротьбі з корупцією та реформі держуправління

Про це свідчать результати аналітичного звіту «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року», презентовані експертами української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Використання ресурсів Східного партнерства зможе стати додатковим фактором ефективного виконання двосторонньго виміру взаємодії України-ЄС", - сказала віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У звіті вказано, що найактивніше Україна просувається у сферах боротьби з корупцією, у реформі державного управління, безпеки, розвитку малого та середнього бізнесу, впровадженні Зони вільної торгівлі з ЄС, захисті довкілля, візової лібералізації.

Документ "20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 року" - своєрідна євроінтеграційна дорожня карта, що визначає цілі та реформи, які має провести Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан та Білорусь до 2020 року.

"Таку активність України можна пояснити тим, що переважна більшість цілей, які ЄС поставив для України до 2020 року, тією чи іншою мірою перегукується із завданнями Угоди про асоціацію. Це сприяє проведенню додаткових реформ, важливих для життя українців. Водночас 20 досягнень до 2020 року не мають такої зобов'язальної сили для країн Східного партнерства, як Угода. Кожен з шести партнерів може обирати ту кількість досягнень і рівень їх використання, який відповідає рівню його амбіцій в інтеграції з ЄС. Ми вважаємо, що Україна має максимально скористатися фінансовою підтримкою у рамках 20-ти досягнень Східного партнерства, що сприятиме впровадженню започаткованих реформ та виконанню Угоди про асоціацію", - сказав національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Геннадій Максак.

Однак Україна демонструє слабкий прогрес у трьох сферах - реформі судочинства, енергопостачанні та гармонії цифрових ринків. 

Експерти пояснюють, що станом на 1 вересня 2018 року у сфері судочинства держава досягла значного прогресу в прийнятті необхідного законодавства. Однак процедури, проведені відповідно до цих законів, не принесли бажаного результату. Основна причина - склад органів суддівського урядування. Це призвело до того, що суддями стали і залишаються чимало недобросовісних та залежних суддів.

У сфері енергопостачання фахівці звертають увагу на те, що Євросоюз має посилити політичні та економічні санкції проти Росії за порушення, включно з відмовою від імпорту енергоносіїв. Київ також має підписати з НАТО угоду про спільний захист критичної інфраструктури, в тому числі на території країн Східного партнерства.