Наскільки реалістичні ключові показники проекту Бюджету-2019

Міняємо реалістичний Бюджет-2019 на транш у січні – заявила місія МВФ покидаючи столицю. Ну що ж, давайте проаналізуємо – наскільки реалістичні ключові показники проекту Бюджету 2019 і чи здатні вони у разі ухвалення задовольнити прискіпливих функціонерів Фонду.

Проект Бюджет-2019 можна вважати черговим бюджетом розвитку, який відображає реальні можливості країни на цей період. Уперше уряд запропонував трирічне планування бюджету, що дає чіткі макроекономічні орієнтири для бізнесу і інвесторів та дозволяє чіткіше планувати великі інфраструктурні проекти.

Проект бюджету передбачає ріст ВВП на рівні 3% при інфляції 7,4%. І хоча на перший погляд 3% – це не великий показник, не варто забувати, що ВВП росте в країні 10 квартал поспіль. І це все відбувається на фоні війни на Сході, «блокади», втрати 20% індустріального потенціалу країни та колосального зовнішнього боргу, який продовжує тиснути на бюджет.

На жаль, показники співвідношення зовнішнього боргу та ВВП продовжують знаходитися у критичній точці, перевищуючи 60%, що є значним ризиком для фінансової стабільності країни.

Для подолання цієї проблеми Уряд ухвалив нещодавно стратегію управління державним боргом. Приємно, що її параметри лягли у макроекономічні показники бюджету згідно з якими передбачається зменшення у поточному році співвідношення зовнішнього боргу до ВВП до безпечних 60%, в наступному році – 52,2%, а в 2020-у – 49%.

Оскільки структуру доходів Бюджету 2019 вже детально проаналізували, зупинюсь виключно на одному показнику, який вартий уваги. Передбачене суттєве зростання доходів до державного бюджету від державних та комунальних підприємств з 44,5 млрд замість 36,3 у цьому році. Зростання на 23% надходжень до бюджету пов’язане в першу чергу із ефективною боротьбою з корупцією та зменшення тіньових схем у цій сфері.

Проект бюджету, який у п’ятницю представлятиме Уряду у парламенті, зберігає пріоритети фінансування – безпека і оборона, енергоефективність, дороги, АПК, децентралізація, освіта й охорона здоров’я, соцзахист, культура.

СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ

Бюджет передбачає незначне зростання соціальних стандартів на рівні 9%. Зважаючи, що рівень інфляції у 2019 році, запланований на рівні 7,4%. Якщо прогнози збудуться, то це буде означати, що матеріальний стан людей, чиї доходи залежать від прожиткового мінімуму, не просто збережуться, а й почнуть повільно покращуватися. Вперше за останні роки покращення відбудеться на 2%.

В абсолютних цифрах це буде виглядати наступним чином: з 1 липня прожитковий мінімум виросте до 1936 грн, а з 1 грудня – до 2027 грн.

Так само передбачається ріст мінімальної зарплати з 1 січня 2019 року до 4172 грн. В 2019 році також передбачено проіндексувати пенсії, але точних розрахунків у бюджеті ми поки що не побачили.

Загалом у проекті бюджету закладено 63 млрд грн на різні види державної допомоги + 55 млрд грн – на субсидії. Зменшення у порівнянні з минулим роком видатків на субсидії з 75 до 55 млрд пов’язані з кількома причинами:

● Удосконалення порядку надання субсидій;

● Підвищення адресності програм;

● У минулому році в бюджет закладалася заборгованість за попередній рік. У 2019 році закладених у цьому році коштів вистачить на всіх субсидіантів.

ДОРОГИ

В наступному році передбачено оновлення доріг, які пов’язують між собою райцентри та облцентри. На розвиток доріг місцевого значення планується витратити 17,7 млрд грн, тобто майже третину всіх коштів. Для порівняння, у бюджеті 2018 року на дороги було закладено 47 млрд грн, з них 11 млрд – на дороги місцевого значення.

Вперше у бюджеті 2019 року закладено більше 2,5 млрд на підвищення безпеки на дорогах: нову розмітку, дорожні знаки, острівки безпеки тощо.

ОСВІТА ТА МЕДИЦИНА

На освіту в 2019 році планується виділити 242 млрд грн, що на 27,8 млрд грн більше, чим у цьому році. Ці кошти підуть зокрема на подальше зростання зарплат вчителів та на модернізацію початкової школи – понад 1 млрд грн.

Охорона здоров’я отримає 92,3 млрд грн або на 9,5 млрд більше у порівнянні з 2018 роком. Ключовим напрямком в області охорони здоров’я Кабмін називає реформу екстреної медичної допомоги. З держбюджету на неї буде виділено 1 млрд грн. Таку ж суму мають виділити місцеві бюджети. Кабмін передбачає, що реалізація проекту почнеться в 5-6 "пілотних" областях, а далі вона пошириться по всій Україні.

Ще однією важливою новацією стане повернення безкоштовних аналізів – для тих, хто буде мати направлення від лікарів первинної медичної ланки. На ці потреби Уряд заклав 2 млрд грн.

АРМІЯ ТА ОБОРОНА

Рівень видатків на армію зберігається на рівні 5% від ВПП і складає майже 200 млрд грн. Передбачається збільшення видатків на зарплати військовослужбовцям на 24,1 млрд грн. – до 108,3 млрд грн та на розвиток і модернізацію військової техніки – 36,2 млрд (+3,9 млрд грн.). Цей пункт, зокрема, включає розробку і закупку сучасного високоточного ракетного обладнання, артилерійського озброєння, бронетанкової техніки, посилення авіації та сил ППО. Окремо варто відзначити виділення коштів на кібербезпеку й розвиток і модернізацію спецзв’язку та захисту інформації.

ВЛАДА

Уперше за багато років Уряд передбачив зменшення видатків на утримання органів влади. Зокрема проектом бюджету передбачено зменшення видатків на КМУ (мінус 156 млн), парламент (мінус 60 млн), ДУС (мінус 397 млн).

РИЗИКИ БЮДЖЕТУ

Виконанню Бюджету-2019 загрожують два виклики. Перший пов’язаний з тим, що у 2019 році Україна має виплатити майже 13 млрд доларів по зовнішніх зобов’язаннях. Без відновлення співпраці з МВФ та СБ виконати зовнішні зобов’язання буде не можливо. Другий – президентська та парламентська кампанії. І якщо президентська кампанія не сильно «вдарить» по структурі видатків бюджету то з парламентською – ситуація набагато загрозливіша. Існує великий ризик, що діючі депутати захочуть суттєво збільшити «бюджетні видатки» під інфраструктурні проекти на свої виборчі округи. Ці кошти депутати мажоритарщики останні два роки активно використовують для непрямого підкупу виборців шляхом встановлення дитячих майданчиків, ремонту соціальних закладів, роздачею подарунків дітям та соціально незахищеним верствам населенням. Експерти, неодноразово критикували цю практику неефективного використання коштів депутатами парламенту. Але останні нічого не збираються міняти, оскільки такий механізм дозволяє збільшувати їхні електоральні показники.

ЩО ДАЛІ?

Переговори переходять із публічної площини на два непублічні майданчики. Перший – комітети парламенту. Другий переміщується до Вашингтона, в штаб-квартиру МВФ, де українська сторона продовжить переговори з керівництвом фонду.

На разі сторони озвучили свої вимоги та пропозиції. Вони оцінили розрахунки і можливості. На разі можемо констатувати, що переговори продовжують тривати, а місія МВФ – продовжує оцінювати реалістичність дій української влади.

Ключовим індикатором для МВФ буде Бюджет 2019 року. Він має продемонструвати реальні макроекономічні показники, які у тому числі включатимуть підвищення ціни на газ для населення не менше ніж на 20%.

Політики у передвиборчий рік ризикують «впасти» у тотальний соціальний популізм та демагогію. Однак у показовій демонстрації любові до виборців їм не варто забувати, що суттєве зростання різнопланових видатків без збільшення дохідної бази призведе до розбалансування бюджету, а отже – і до припинення співпраці з МВФ. У такому разі нас чекатиме фінансовий колапс у 2019 році, який призведе до тотального падіння рейтингу в усіх політиків – не залежно від того, де вони перебувають – у владі чи в опозиції.

Віктор Таран

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства