Західні санкції зупинили подальшу агресію Росії проти України - експерт
Про це заявив асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Антиросійські санкції: інструмент впливу чи демонстрація безсилля?".
"З допомогою санкцій можна попереджати подальші порушення, подальше застосування насильства - тут більш ймовірно досягти успіху. І це саме те, що спрацювало у санкціях Заходу проти Росії. З моєї точки зору, основна роль, яка була зіграна західними санкціями, - це якраз зупинення подальшої агресії Росії", - сказав він.
Капітоненко вказав на те, що західні санкції "є продуманими в тому сенсі, що поєднують погрози санкцій та самі санкції".
За словами експерта, санкції - "це інструмент, частина стратегії, яка має бути спрямована на досягнення пріоритетних цілей". "І санкції - це інструмент, який має свою ціну і достатньо обмежену ефективність і який з часом створює складні дилеми, оскільки призводить до суперечливих наслідків", - зазначив він.
Як правило, за словами експерта, санкції запроваджуються для впливу на країну, яка порушує узгоджені норми, міжнародні принципи, намагаючись змінити її поведінку.
Вдаються до них відносно часто: так, із 26 санкційних програм, наразі активних у США, 12 були ініційовані протягом останніх 10 років; ООН після завершення "холодної війни" запроваджувала санкції більше 20 разів, хоча до цього лише двічі.
У переважній більшості випадків в сучасному світі застосовуються т.зв. "цільові" санкції на противагу санкціям всеоохоплюючим, які були набагато більш популярними до 20 ст. Ключова відмінність між ними полягає у відокремленні відповідальних за здійснення певної політики груп чи осіб від решти населення країни, зазначив експерт.
Згідно з дослідженням МЦПД, статистика останніх десятиліть вказує на те, що тільки приблизно у кожному четвертому випадку економічні санкції призводили до суттєвих змін у поведінці держави, проти якої були запроваджені. Найбільш висока ефективність санкцій - близько 50% - спостерігається у справі дестабілізації політичного режиму.
Але і тут є суттєві застереження: зовнішні фактори можуть стати фактором консолідації суспільства довкола чинної влади. Між тим, на переконання Капітоненка, санкційна політика Заходу зараз не спрямована на зміну режиму у Росії.
Говорячи про рекомендації із застосування санкцій Україною проти РФ, експерт наголосив на важливості підтримки змістовного діалогу з державами-партнерами: чим більш глибоким буде розуміння інтересів і суперечливих оцінок/позицій партнерів щодо антиросійських санкцій, тим більш продуктивним та тривалим буде співпраця в цьому напрямку.
Також важливо створити ієрархію цілей, які повинні бути реалістичними, беручи до уваги потенціал та межу ефективності санкційної політики. Поруч з цим обмежувальні заходи проти РФ мають бути розширені, адже поки акцент зроблено на цільових санкціях, зокрема, персональних, зазначив він.
Важливим та ефективним є поєднання санкцій із погрозами наступних санкцій, а також з іншими інструментами тиску.
Крім того, має бути врахована асиметрія у відносинах між Україною та Росією, адже, на переконання експерта, у цій парі Україна є слабкою та вразливою стороною, що принципово відрізняє українські антиросійські санкції від західних.
Також економічні санкції України проти РФ повинны мати прозору процедуру та контроль за їх впровадженням, щоб не стати "інструментом нечесної боротьби з конкурентами", зазначив Капітоненко.
