МЗС Польщі: чекаємо від Києва "безумовного" скасування заборони на ексгумації - 21.02.2018 09:25 — Новини Укрінформ
МЗС Польщі: чекаємо від Києва "безумовного" скасування заборони на ексгумації

МЗС Польщі: чекаємо від Києва "безумовного" скасування заборони на ексгумації

1163
Ukrinform
Заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький вважає, що відмова України скасувати заборону на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо виявлення і поховання польських жертв "обтяжує" двосторонні відносини.

Як заявив він в інтерв'ю виданню wPolityce.pl, Варшава рішуче налаштована на те, щоб далі вести переговори з Києвом щодо скасування цієї заборони.

"Заборона ексгумацій обтяжуватиме відносини, поки її не буде скасовано. Ми рішуче налаштовані, щоб вести переговори з українською стороною, аби спільно досягти цієї мети", - сказав Ціхоцький.

Він наголосив, що Польща не може погодитися з фактом, що майже 30 років після розпаду СРСР родичі жертв загиблих поляків в Україні не можуть запалити свічки на могилах своїх предків. За словами заступника міністра, це не лише питання польсько-українських відносин, але і європейських цінностей.

Ціхоцький підкреслив, що МЗС Польщі продовжуватиме переговори з українською стороною й очікує на "безумовне" скасування заборони на проведення ексгумацій.

Він зазначив, що під час візиту до Варшави у минулу п’ятницю віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко "не виконав мандату", узгодженого президентами України і Польщі під час їх останньої зустрічі у грудні в Харкові, про необхідність зняття Україною заборони на проведення ексгумацій.

За його словами, польська сторона готова розмовляти і розвіювати побоювання української сторони щодо закону про Інститут національної пам’яті (поправка в законі про переслідування за заперечення злочинів "українських націоналістів"), але його не можна поєднувати з питанням про відновлення ексгумацій, бо це дві різні справи.

Ціхоцький підкреслив, що направляючи цей закон до Конституційного суду президент РП Анджей Дуда продемонстрував "готовність врахувати побоювання української сторони". За його словами, про це Президенту Петру  Порошенку мали можливість особисто сказати Дуда під час короткої зустрічі з нагоди 100-річчя незалежності Литви у Вільнюсі в п'ятницю, а також прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький у суботу під час безпекової конференції у Мюнхені.

Читайте також: Ексгумація жертв війн: Дуда чекає від Києва конкретних кроків

Заступник глави МЗС Польщі зауважив, що справа закону зараз перебуває в руках КС, а тому підняття Україною цього питання на політичному рівні породжує в Польщі підозру у пошуках аргументу, аби "перекласти на Польщу відповідальність за регрес у двосторонніх відносинах у сфері історичного діалогу".

Водночас, Ціхоцький підкреслив, що відносини між Польщею та Україною "не є поганими".

"Якщо подивитися на оборонну співпрацю, у сфері розвитку, на нашу позицію у питаннях нелегальної анексії Криму чи агресії на Донбасі, також на форумах ЄС та НАТО, то Польща є лідером проукраїнських ініціатив і послідовно підтримує Київ", - наголосив заступник глави МЗС Польщі.

Він додав, що Польща спростила доступ українцям до польського ринку праці, завдяки чому українці можуть тут легально працювати і заробляти гроші.

Тому, як підкреслив заступник глави МЗС Польщі, не можна говорити про кризу в польсько-українських взаєминах.

Україна наклала заборону на пошуково-ексгумаційні роботи поляків в Україні у квітні 2017 року після зруйнування польськими націоналістами українського місця пам’яті у селі Грушовичі поблизу кордону з Україною.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>