Закон про освіту: Климпуш-Цинцадзе порівняла дії Угорщини з референдумом у Нідерландах

Закон про освіту: Климпуш-Цинцадзе порівняла дії Угорщини з референдумом у Нідерландах

745
Ukrinform
Мотиви поведінки Угорщини щодо мовної статті закону "Про освіту" перегукуються з нідерландським референдумом про затвердження Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у квітні 2016 року.

Про це в інтерв'ю Укрінформу заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Якби наші партнери хотіли чути наведені нами факти стосовно необхідності ухвалення саме такої мовної статті в освітньому законі і сприймали нашу готовність до діалогу з усіма країнами-членами Євросоюзу, які висловили якісь застереження щодо її впровадження, то це була б нормальна предметна розмова. На жаль, ми розуміємо, що, зокрема в угорському випадку, є націленість на внутрішньоугорську аудиторію. Це дуже перегукується, хоч і в іншому контексті, з тими труднощами, з якими ми зіткнулися, коли бачили підготовку до референдуму в Нідерландах стосовно ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС", - сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона нагадала, що тоді багато хто з європейських партнерів пояснював нам, що насправді це не має безпосереднього відношення до України, що це питання боротьби між євроскептиками і євроцентристами всередині Нідерландів. Плюс на це наклалася залученість Російської Федерації до організації і агітації під час цього референдуму, хоча наші європейські партнери зрозуміли це тільки через рік.

"Я переконана, що поза декларованим партнерами порядком денним і в нинішньому підігріванні емоцій і викривленому трактуванні нашої мовної статті російський слід є і в тих країнах, які так активно висловлюють свої застереження", - зазначила віце-прем'єр.

Читайте також: Климпуш-Цинцадзе розказала, який висновок Україна має зробити з "освітньої" резолюції ПАРЄ

У цьому контексті вона висловила жаль, що висновку Венеціанської комісії доведеться чекати до грудня, тому що це дасть час і простір для подібних маніпуляцій і спекуляцій, які, очевидно, будуть боляче вдаряти по нас.

"Тож нам усім потрібно бути готовими до чергових пояснень і роз'яснень нашої позиції", - підкреслила Климпуш-Цинцадзе.

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ 12 жовтня ухвалила резолюцію, в якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту".

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 25 вересня його підписав Президент.

Закон передбачає перехідний період для дітей, які розпочали навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону.

Україна направила статтю 7 закону "Про освіту" на експертизу до Ради Європи.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-