Климпуш-Цинцадзе розказала, який висновок Україна має зробити з "освітньої" резолюції ПАРЄ

Климпуш-Цинцадзе розказала, який висновок Україна має зробити з "освітньої" резолюції ПАРЄ

1888
Ukrinform
Головний акцент резолюції ПАРЄ щодо українського закону "Про освіту" полягає у рекомендації виконати рішення Венеціанської комісії, тому від емоційної дискусії треба переходити до аргументів і фактів.

Про це в інтерв'ю Укрінформу заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Я думаю, що головний акцент цієї резолюції (ПАРЄ - ред.) полягає якраз у тому, що Україні треба буде виконати рішення Венеціанської комісії. Тому я знову наполегливо пропоную перевести емоційну дискусію в дискусію аргументів і фактів і обговорювати не постправду, а реальні речі. Якщо ми зосередимося на цьому, виконання цієї резолюції не буде болісним для України, я в цьому переконана", - сказала Климпуш-Цинцадзе.

Водночас віце-прем'єр нагадала, що на території всієї Європи немає чітких загальноєвропейських і загальноприйнятих усіма країнами стандартів щодо мови освіти громадян, які належать до нацменшин.

"Кожна держава вирішує це питання у свій спосіб, часто на місцевому рівні. Тож нав'язування Україні якогось одного підходу, по суті, суперечить практиці європейських країн, тим більше країн-членів Ради Європи і ОБСЄ. Тому зосередження на аргументах і на фаховому роз'ясненні - це, напевно, той висновок, який би ми мали зробити, в тому числі й після ухвалення резолюції ПАРЄ", - резюмувала Климпуш-Цинцадзе.

Читайте також: Клімкін: Резолюція ПАРЄ щодо закону "Про освіту" - не поразка і не перемога

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ 12 жовтня ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту".

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 25 вересня його підписав Президент.

Закон передбачає перехідний період для дітей, які розпочали навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону.

Україна направила статтю 7 закону "Про освіту" на експертизу до Ради Європи.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-