Правознавець вказав на "вовчу яму" в законі про Держбюро розслідувань - 25.02.2017 12:19 — Новини Укрінформ
Правознавець вказав на "вовчу яму" в законі про Держбюро розслідувань

Правознавець вказав на "вовчу яму" в законі про Держбюро розслідувань

3935
Ukrinform
Встановлений законом порядок призначення керівника Державного бюро розслідувань (ДБР) є неконституційним, що ставить під сумнів легітимність загалом цього органу.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише екс-перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак. 

"Йдеться про те, що законом встановлено неконституційний порядок призначення керівника ДБР. Так, у ч.1 ст.11 Закону "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що директор ДБР призначається на посаду Президентом за поданням Прем'єр-міністра відповідно до представлення конкурсної комісії. Водночас Конституція, яка визначає вичерпний перелік повноважень президента (ст.106), не наділяє його правом призначати директора ДБР", - йдеться у статті.

Трепак вказує, що призначаючи керівника бюро, Президент діятиме за межами своїх конституційних повноважень. Його указ про призначення директора ДБР апріорі матиме неконституційний характер.

"Призначення неконституційним способом директора ДБР загалом ставить під сумнів легітимність як процедури формування цього органу, так і результати його діяльності, у тому числі в частині розслідування злочинів, віднесених до післідності ДБР. А це злочини, здійснені вищими посадовцями держави, суддями, працівниками правоохоронних органів, у тому числі НАБУ і САП", - підкреслює Трепак.

Призначення голови ДБР Президентом, за словами автора, надасть підстави для оскарження його дій та рішень. На етапі досудового розслідування справи подібне оскарження може здійснюватися в порядку адміністративного і кримінального провадження. Після виголошення судового вироку зацікавлені особи зможуть використати з цією метою новостворений інститут конституційної скарги.

"Таким чином, один неконституційний акт про призначення директора ДБР спричинить цілий ланцюг правових негативних наслідків, які істотно позначаться на діяльності цього органу", - констатує фахівець.

За словами Трепака, невідповідність профільного закону Конституції була очевидною ще на етапі його затвердження у Раді. Тоді юридичне управління парламенту двічі застерігало, що проект закону пропонує наділити Президента і парламент неконституційними повноваженнями, хоча тоді йшлося про невідповідність Конституції прописаного законом делегування ними своїх представників до конкурсної комісії з відбору співробітників бюро.

"Більш істотної невідповідності Конституції, яка властива порядку призначення директора ДБР, парламентські юристи чомусь не помітили. Хоча, найімовірніше, помітили (оскільки це просто неможливо не помітити), але побачене просто не знайшло свого відображення в юридичному висновку. Так у нашій Верховній Раді буває, особливе коли йдеться про просування важливого закону, який торкається перерозподілу владних повноважень або надання нових", - резюмує він.

Фото: ВРЮ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>