Коли чиновників-корупціонерів можна буде притягнути за брехню

Щоб побороти вже усталену в парламенті звичку брехати і маніпулювати громадською думкою, слід встановити чіткий та прозорий механізм перевірки е-декларацій.

Антитерористична операція останні кілька років тримала світову спільноту і українське суспільство в напруженому стані. Країну, по суті, залишили мир та спокій, а воєнні дії на Сході України штовхали нас у безодню економічної катастрофи. Проте мало-помалу, ціною титанічних зусиль, Україні вдалося мобілізувати свої ресурси для підвищення обороноздатності української армії та забезпечення військових належним рівнем бойової підготовки. Здавалося б, головні труднощі позаду і тепер, в умовах децентралізації влади, є всі підстави для проведення фундаментальних реформ з хештегом #nocorruption. Однак, їхня реалізація в контексті сьогодення викликає у мене певні сумніви.

Здоровий глузд підказує: слід розробити якісний антикорупційний сценарій і почати його випробовувати на депутатах. Нині такий процес запущено без затвердженої інструкції, а це те саме, що воду решетом міряти. Поясніть мені, будь ласка, як ми зібралися перевіряти електронні декларації нардепів, коли ані правового механізму, ані строків для з’ясування відповідності між їх задекларованими коштами та офіційними доходами ми досі не маємо. Виходить, що електронні «сповіді» депутатів про майновий стан і доходи вже зібрані, а як їх перевіряти ніхто не знає.

Тому, не здивуюсь, коли побачу новий випуск шоу «Студії Кварталу-95», у якому кепкуватимуть з цього приводу… Втім, якщо говорити серйозно, розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції документ щодо порядку проведення перевірки чиновників не випадково опинився «під прицілом» громадських люстраторів. Його положення йдуть врозріз з діючою Конституцією України і спрямовані на те, щоб завалити антикорупційну реформу.

Перепрошую, але закривати очі на очевидні недоліки і упущення документу, який має передбачити чіткий алгоритм дій Національного агентства з питань запобігання корупції з перевірки е-декларацій та таймінг їх проведення, ми не будемо!

Ця ситуація може вирішитися тільки за умови досягнення компромісу між НАЗК та Міністерством юстиції України. Першим слід дослухатись до зауважень Мін'юсту та привести документи у відповідність до чинного законодавства України.

Задля об'єктивності вiдзначу той факт, що НАЗК частково врахувало зауваження щодо необхідності встановлення чітких строків проведення перевірок. Вони визначили, що таким строком є 180 днів з можливістю продовження перевірки ще на 180 днів. Як юрист зазначу, що це умисне затягування часу, враховуючи те, що всі державні органи мають надати агентству інформацію протягом 10 днів.

Наступним недоліком документу є прописана можливість призупиняти процес перевірки на невизначений строк, що фактично означає профанацію ідеї боротьби з корупцією. Такий підхід негативно позначиться на правах суб’єктів декларування і суперечить стандартам захисту прав людини.

Нагадаю, що саме викорінення старих корупційних схем було однією з основних вимог, що висувалися на Майдані. Тому, наш обов'язок перед Небесною Сотнею та тисячами загиблих учасників Майдану та АТО, законодавчо закріпити якісно розроблені положення, в яких будуть конкретика та чіткі формулювання. Тож закликаю всіх членів НАЗК до активного діалогу з Міністерством юстиції.

Порядки проведення перевірки декларацій та моніторингу способу життя потребують доопрацювання і конкретики, яка надасть можливість жорстко і безкомпромісно реагувати на випадки розкрадання державних коштів. Тому, нічого дивного й надзвичайного в тому, що Павло Петренко відмовився ставити підпис під недосконалим підзаконним актом, я не бачу. Сподіваюсь, що найближчим часом поряд із завданням «вдовольнити громадський запит на боротьбу з корупцією» ми поставимо "done✓".

Станіслав Куценко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства