Джемілєв розповів про зустріч із Сахаровим «через 20 років заочної дружби»

Джемілєв розповів про зустріч із Сахаровим «через 20 років заочної дружби»

1432
Ukrinform
Правозахисна діяльність, що тривала роками, і дружба політв'язня Джемілєва і академіка Сахарова увінчалася особистою зустріччю тільки 1986 року.

Про це у п'ятницю на прес-конференції в Укрінформі розповів народний депутат України Мустафа Джемілєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Насправді ми підтримували стосунки протягом близько 20 років, але жодного разу не бачилися. Розмови були тільки по телефону, і інколи ми листувалися. Вперше я побачив Сахарова в 1986 році. Я звільнився з Магаданського табору, і мій шлях лежав через Москву. І саме в ці дні рішенням полютбюро ЦК КПРС Сахарова звільнили з Горьковського заслання", - розповів Джемілєв.

За його словами, тодішній генсек КПРС Михайло Горбачов особисто подзвонив Сахарову в місто Горький і повідомив, що він може повернутися в свою московську квартиру, але Андрій Дмитрович відповів, що повертатися один не буде і приїде до Москви, якщо тільки будуть звільнені його друзі-політв'язні.

"У списку політв'язнів, який Сахаров представив Горбачову і який потім був у руках президента США Рейгана під час зустрічі з Горбачевим в Рейк'явіку, за однією версією було 18 осіб, за іншою - 23, і я був в цьому списку четвертим або п'ятим", - згадував Джемілєв.

За його словами, проїжджаючи через Москву, він зупинився у відомої провозахисниці, нині покійної, Лариси Богораз, яка повідомила Джемілєву, що тільки вчора повернувся до Москви Сахаров і треба з ним обов'язково зустрітися.

"Піднявшись на його поверх, ми побачили на дверях табличку: "Просимо не турбувати з 18 до 19 годин". Ми спустилися вниз, щоб почекати хвилин 15, а там, як виявилось, вже чергувала ціла армія іноземних кореспондентів. Всі чекали, щоб зустрітися з Сахаровим", - розповів Джемілєв.

Коли разом з дружиною він в натовпі журналістів пройшов до Сахарова і почав представлятися, Сахаров спочатку запитав: "Стоп, який Мустафа Джемілєв?", а потім радісно покликав дружину: "Люся, дивися хто до нас прийшов!".

"Так ми нарешті особисто зустрілися, обнялися і відразу ж почалася його прес-конференція. Основне запитання було - якими будуть дії правозахисників у "перебудові", що розгортається в СРСР. Тоді Сахаров говорив про необхідність повернення депортованих на батьківщину, у тому числі, про повернення кримських татар - до Криму", - згадував Джемілєв.

Того дня Сахаров представив Джемілєва світовим ЗМІ і політв'язень, який лише звільнився з радянської тюрьми, розповів журналістам про кримськотатарський національний рух.

"Коли всі гості розійшлися, ми ще залишилися і до трьох годин ночі обговорювали, що робитимемо далі. Цікава така деталь. Ми вже викликали таксі і мали виїжджати, але раптом він попросив почекати, і його не було хвилин 10-15, він щось шукав. Потім виніс іграшку із словами: "Це від мене вашому синові Хайсеру". Дивно, що він запам'ятав і те, що у нас син, і те, що його звуть Хайсер. Така у нього була натура", - сказав Джемілєв.

Остання зустріч з Сахаровим була 14 грудня 1989 року - в день його смерті.

"Саме цього дня кримські татари, турки-месхетинці і поволзькие німці проводили в Москві демонстрацію. Того дня ми дізналися, що помер Сахаров, і кинулися до нього. Там були нескінченні ряди людей, які чекали черги, щоб попрощатися з ним. Рішенням похоронної комісії я був в почесній варті. Така у мене була з ним остання зустріч", - розповів Джемілєв.

Андрій Дмитрович Сахаров (21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР, один з творців першої радянської водневої бомби. Громадський діяч, дисидент і правозахисник, народний депутат СРСР. Лауреат Нобелівської премії миру за 1975 рік. За свою правозахисну діяльність був позбавлений всіх радянських нагород і премій і в 1980 році був висланий з дружиною Оленою Боннер з Москви до Горького. Наприкінці 1986 року йому було дозволено повернутися до Москви.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-