Вартість інтелекту. Чи потрібен нам мозок українського виробництва?

Вартість інтелекту. Чи потрібен нам мозок українського виробництва?

2247
Ukrinform
2 травня 1892 року Володимирським узвозом Києва почав курсувати електричний трамвай. Перший електричний трамвай у Європі.

«Зовсім скоро основою економічного зростання стануть
не капітал чи природні ресурси, а інновації та людська уява»
(Президент Всесвітнього економічного форума в Давосі Клаус Шваб)

Ще українці подарували світу гелікоптер, комбайн для видобутку вугілля, гіпсову пов’язку, рідкий струменевий скальпель, перший штучний супутник Землі… Маючи серйозну теоретичну та технологічну бази, ми, начебто, і сьогодні могли б задавати темп індустрії. Проте, здебільшого, пасемо останніх.

За роки незалежності кількість досліджень у науковій сфері України впала в 3,5 раза і майже в 15 разів скоротилося освоєння нових видів техніки. Як результат, загальний приріст ВВП від застосування нових технологій у розвинених країнах складає 60-90%, в Україні – 0,7%.

Причини, звісно, є: воєнні дії, політична та економічна нестабільність… Все це зміщує питання розвитку наукової та дослідницької сфер країни на другий план, виводячи на перший базові потреби піраміди Маслоу в їжі та спокої.Та чи не призведе сьогоднішнє нехтування інноваціями до втрати власного майбутнього?

Візьмемо в якості прикладу перспективний для України аграрний сектор. Кожен долар, вкладений у науковий розвиток АПК, в майбутньому генерує Європі більш ніж $60 національного багатства. Навіть Ізраіль, який родючих земель не має взагалі, завдяки технологіям вийшов на перші позиції в світі з виробництва сільськогосподарської продукції. Для України, більшість площ якої складає чорнозем, можливості колосальні.

За даними ЮНЕСКО з 2007 по 2013 рік світові витрати на наукові дослідження випередили темпи зростання загального ВВП у 1,5 раза. Україна ж за кількістю впровадження інноваційних технологій  посідає лише 41 місце у світі. Сумнівним залишається й інвестиційний клімат - прямий показник здоров’я економіки та рушійна сила розвитку науки.

При середній заробітній платні 150 у.о., щороку з країни їде до 9000 представників інтелектуальних професій. Ті ж, хто залишається, здебільшого фокусуються на ІТ-напрямку, віддаючи перевагу розробці софта. Hardware (реальний кінцевий продукт, який можна в руках потримати та світу продемонструвати) складає в кращому випадку 20% від загальної кількості стартапів. Знов таки, через брак інвестицій. Розробка діючого прототипу реального hardware-винаходу складає десятки, а іноді й сотні тисяч доларів – для українського винахідника гроші не підйомні.

Проте є й плюси, які дають надію на майбутні позитивні зрушення. Україна перебууває на п’ятому місці в світі за % працівників з вищою освітою від загальної кількості працюючих. Щорічно вітчизняні ВУЗи випускають близько 20 000 спеціалістів та магістрів з технічною освітою. Ми – високоосвічена нація з серйозним технічним базисом.

Існують в Україні компанії та підприємства, які намагаються впроваджувати нові технології та, всупереч ситуації, йти в ногу з часом.

Окремим предметом національної гордості довгий час був дніпропетровський «Південмаш». Сфера прикладання зусиль якого хіба не найскладніша – космос. Завдяки інноваціям «Південмашу» та окремо КБ «Південне» Україна свого часу увійшла до переліку країн, які називають космічними. Такими, що мають повний цикл виробництва космічних апаратів та засобів їх виведення на орбіту. За роки незалежності завдяки «Південмашу» відбулися запуски більш ніж 140 ракет-носіїв української розробки та виробництва, виведено на навколоземні орбіти понад 300 супутників. Наші ракети «Зеніт», «Циклон», «Дніпро», космічні апарати «Січ», система керування «Союз», стикування – «Курс» відомі в усьому світі.

Саме високоточна модель-копія ракети «Зеніт-3SL» допомогла українській збірній з ракетомоделювання отримати перемогу на чемпіонаті Європи з конструювання та запуску космічних моделей у 2015 році.

Потреба в повному перезавантаженні науково-технічної сфери повинна бути усвідомлена на рівні держави та бізнесу. Останнього – особливо. Таке перезавантаження повинне відбуватися не лише в розрізі інтеграції наукових досягнень у виробничу сферу з метою отримання майбутнього прибутку, але й у розрізі підтримки перспективних проектів молодих винахідників.

Так, з метою підтримки талановитих українських винахідників з 2014 року в Україні проводиться конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge, працюють спільний проект з провідними університетами України Noosphere Engineering School та наукові форуми Noosphere Scientific School.

Ще одним прикладом інвестицій у майбутнє є Чемпіонат світу з конструювання та запуску космічних моделей, який відбудеться 23-29 серпня 2016 року у Львові. Наша талановита молодь отримає нагоду обмінятися досвідом та позмагатися в майстерності з діючими інженерами NASA.

І таких прикладів повинно бути якомога більше.

Тетяна Снопко
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-