В Укрінформі пройшов тренінг, присвячений етиці роботи з жертвами та свідками воєнних злочинів
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перший день тренінгу складався із трьох розділів у форматі практичного інтерактиву.
Під час першої частини проєктна менеджерка Інституту дослідження війни та миру (IWPR) Ольга Гужва розповіла про етичні моменти у висвітленні різних травматичних подій. Зокрема, як брати інтерв’ю у людей, які були свідками або учасниками воєнних подій і отримали травматичний досвід – були в полоні, бачили смерть, катування близьких, родичів тощо.
Крім того, учасники тренінгу порівняли, як працюють іноземні колеги-журналісти під час війни – які ставлять запитання і як це відрізняється від нашої практики. Також журналісти розглянули приклади реальних репортажів зроблених українськими ЗМІ у співпраці з норвезькими колегами.
Другу частину тренінгу проводила адвокатка Уляна Фещук. Вона зробила акцент на юридичному словнику, а саме зазначила, які терміни використовувати, як висвітлювати воєнні злочини, щоб це не була мова ворожнечі і це правильно розуміли в міжнародному правовому полі.
Остання сесія була від фахівця з психології Романа Ліщука, який безпосередньо працює з військовими. Він пояснив, як поводитись з людьми у яких є ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), як допомогти собі, як розпізнати у собі певні наслідки травматичного досвіду або депресії.
"У другий день тренінгу, 19 березня, військовий медик Андрій Тележний розповість про протоколи безпеки та різні сценарії надання допомоги та евакуації.
Захід відбувається за підтримки проєкту Інституту дослідження війни та миру (IWPR) "Ukrainian Voices".
«Ми працюємо за запитом і активно реагуємо на фідбеки від журналістів. Журналістська спільнота повідомляє, що не вистачає якоїсь інформації. Наприклад, як налаштувати бронежилет під себе, що повинна включати аптечка тощо. Зокрема, так з’явилась тема індивідуального захисту, якої не було у найперших тренінгах, які ми проводили», - сказала Гужва.
Вона зазначила, що багато журналістів говорять про те, що дуже важко справлятися та жити з усіма жахливими історіями, які доводиться висвітлювати.
«Це травматичний досвід. Представники ЗМІ проходять його багато разів. Перший - коли беруть інтерв’ю чи коментар, другий - коли розшифровують і роблять з цього матеріал. Вони це перечитують і занурюються в це. Журналіст вже давно здав публікацію, але і далі живе з цією історією», - зауважила менеджерка проєкту.
Як повідомлялося, проєкт «Голоси України» допомагає українським журналістам висвітлювати та документувати військові злочини, сприяє протидії дезінформації, поширенню достовірної інформації та публічним дебатам, які змінюють ситуацію. Він також забезпечує медійників засобами індивідуального захисту (бронежилети, каски).
